Автор Руденко Виктория
Національний банк з 1 липня посилює свої позиції на фінансовому ринку: він стане регулятором для страховиків, кредитних спілок, фінансових компаній, ломбардів. Про те, наскільки НБУ готовий до цих змін, чого чекати небанківським установам та їхнім клієнтам – позичальникам, вкладникам і страхувальникам, перша заступниця голови НБУ Катерина Рожкова розповіла в інтерв’ю журналістці FinClub Вікторії Руденко (рос.).
– Як коронавірусний карантин вплинув на підготовку до спліту, який відбудеться 1 липня? Чи зможе НБУ зробити цей перехід безболісним для небанківських установ?
– У період карантину НБУ не переглядав своїх планів, і «спліт» вже готовий на 90%. Ми повністю вписуємося в наш графік отримання функцій від Нацкомфінпослуг. Робота кипить в усіх напрямках.
Перше – ми показали ринку своє бачення майбутньої роботи і регулювання. Ми опублікували шість «білих книг» за основними сегментами небанківського ринку. Це наші путівники. Ключові ідеї документів ляжуть в основу законопроектів і регуляцій, що готуються.
Друге – ми внесли зміни у внутрішню структуру Національного банку. Провели відкриті конкурси на посади керівників новостворених департаментів, зараз переможці конкурсів проходять необхідні формальні процедури. Паралельно ми укомплектовуємо персоналом профільні підрозділи.
Третє – продовжуємо роботу зі звітністю небанківського ринку. Понад тисячу компаній вже протестували подачу звітності та пройшли реєстрацію на нашому сайті.
Ще залишається низка технічних питань, але для мене важливо, щоб ми по суті та за процесами були готові до «спліту». Ми тепер «відчуваємо» небанківський ринок не тільки в плані підготовки концепцій, а й в плані роботи з «живими» компаніями. І з 1 липня готові до виконання нової для себе функції.
– Нацбанк у зв’язку з карантином і рецесією економіки послабив регуляторні вимоги до банків, переніс на невизначений термін запровадження низки нових вимог. Чи варто і небанківському ринку очікувати якихось послаблень поточного регуляторного режиму?
– Ми продовжуємо дотримуватися позиції, що з 1 липня для компаній все залишиться так, як було. Зміниться лише адреса для подання звітності. А нове регулювання з’являтиметься поступово, у міру появи нових законів і підзаконних актів.
Необов’язково нові вимоги будуть йти в бік посилювання. Лише два сегменти небанківського ринку вимагають більш пильної уваги – страхові компанії та кредитні спілки, оскільки вони працюють з грошима населення і бізнесу. Ми запитали у страховиків, чи бачать вони необхідність в послабленні існуючих вимог. НБУ готовий обговорювати всі моменти, але поки єдиної пропозиції не отримав.
Інша частина небанківського ринку (ломбарди, лізинг, фінансові компанії, факторинг) працює на власному капіталі або банківських кредитах, тобто не залучає у населення гроші. Це менш ризикові сегменти, і для них передбачено серйозне послаблення. Зокрема, ми хочемо для них розширити перелік видів ліцензійної діяльності. Наприклад, зараз обмінники можуть займатися тільки обміном валют, ломбарди – тільки ломбардною діяльністю. Якщо ж компанії потрібно надати крос-послугу, то доводиться відкривати окрему юрособу і отримувати окрему ліцензію. Ми хочемо від цього піти і дати небанківським компаніям можливість надавати кілька фінпослуг в рамках однієї юрособи. Припускаємо, що лізингові компанії можуть мати ліцензію на перекази та обмін валют, якщо ця послуга супроводжує їхній бізнес. Поштові оператори – ліцензію на обмін валют тощо. Фактично мова йде про розширення їхнього бізнесу і нові можливості.
Ще один важливий момент: для менш ризикових сегментів не буде ніяких нормативів. Для них залишиться безвиїзний нагляд за діяльністю, а також посилена увага регулятора до ринкової поведінки і захисту прав споживачів фінпослуг.
– А ви не бачите ніяких ризиків в роботі фінансових компаній?
– «Фіни» працюють в сегменті кредитування. Вони не залучають гроші населення, а використовують власний капітал. Ми плануємо для них розширити джерела фінансування. Ними можуть бути депозити від засновників, субборг. Це дасть можливість отримати фондування бізнесу і одночасно прибере необхідність використання хитромудрих і часто непрозорих механізмів залучення капіталу і ресурсів.
У цьому сегменті для нас головне – захист прав споживача і ринкова поведінка. Не секрет, що права клієнтів порушуються. Деякі фінкомпанії зловживають низькою фінансовою грамотністю населення, приховуючи в рекламі реальний обсяг ставок і комісій. Реальні процентні ставки можуть перевищувати 700% річних. Тому наш пріоритет – зберегти баланс прав і обов’язків фінкомпаній і споживачів послуг.
– Якщо згадати історію ухвалення закону про спліт Нацкомфінпослуг, то саме з боку фінкомпаній був серйозний опір. Ви вже знайшли спільну мову?
– Опір був лише у частини ринку. І насправді це нормальна реакція, оскільки зміна регулятора – це завжди вихід із зони комфорту. Учасники фінринку боялися, що ми почнемо переліцензування, будемо відразу впроваджувати нові правила. Але у нас скоріше протилежне бачення: ми хочемо дати ринку більше можливостей для розвитку.
Звичайно, я не можу сказати, що всі 100% компаній радіють переходу під регулювання НБУ. Але сподіваюся, що це питання з часом вирішиться. Я особисто вірю в можливість колосальної синергії між банківським і небанківським сектором. Ті ж «фінки» працюють з сегментом, який банкам не зовсім цікавий. Вони особливо не конкурують. Працюючи разом, ми забезпечимо розширення доступу людей до фінпослуг.
За моїми відчуттями, затятих противників «спліту» стало менше. Згодом кордони між банківським і небанківським сектором будуть стиратися як з точки зору швидкості та якості обслуговування, дистанційності, так і з точки зору міграції з однієї форми в іншу.
– На небанківському ринку є учасники, які працюють не зовсім прозоро і не зовсім чесно. Як ви будете їх контролювати? Які їх чекають перспективи?
– Долю компанії повинен вибирати власник або менеджмент. А НБУ надасть достатній адаптаційний період, протягом якого кожен учасник ринку зможе перебудуватися на роботу за новими правилами. Головне – захотіти. Я б хотіла, щоб всі компанії перебудувалися і залишилися на ринку. Ми спостерігали схожу ситуацію на ринку обміну валют. Там було дуже мало ліцензованих компаній і практично не було конкуренції. Ми змінили правила, і ситуація змінилася: з’явилася конкуренція, кількість гравців зросла, ринок сам себе відрегулював, а якість послуг підвищилася.
Якщо ж говорити про ризикове страхування, то цей ринок дуже неоднорідний. Ми не будемо миритися з незаконними операціями. Також ми проти псевдострахової діяльності, коли компанія збирає премії, але не здійснює виплати. Є близько 40 обов’язкових видів страхування, які породжують неринкову конкуренцію, а часто й відвертий демпінг. В результаті ми отримуємо проблеми зі страховими виплатами і платоспроможністю компаній. Тому перелік обов’язкових видів істотно скоротиться. У перспективі буде скасовано держрегулювання вартості обов’язкових видів, наприклад, автоцивілки.
Але повторюю: у кожного страховика і всіх учасників ринку буде достатньо часу для адаптації до нових вимог.
– Ситуацію на ринку лайфового страхування можна назвати критичною. Як зробити страхування життя дійсно довгостроковим інструментом інвестування?
– Якщо порівнювати лайфові та ризикові компанії з точки зору корпоративного управління і якості активів, то компанії зі страхування життя знаходяться на порядок вище. Закон встановлює більш жорсткі вимоги до якості активів, які можуть прийматися в покриття резервів. У лайфових компаній більш консервативна бізнес-модель.
Якщо ж говорити про розвиток і популяризацію страхування життя серед населення, то перший і, мабуть, найголовніший необхідний для цього аспект – це макрофінансова стабільність. Адже лайфове страхування – це довгострокова інвестиція. А в нас за останні 30 років було чотири кризи, кожна з яких супроводжувався сплеском інфляції, знеціненням гривні, активів, банківськими банкрутствами. Щоб планувати довгострокову перспективу, потрібна макрофінансова стабільність. Сьогодні вона вже є: ми зараз знаходимося у кризі, але банківська система в порядку, інфляція низька, валютний ринок стабільний.
Другий аспект – це наявність розвиненого фінансового і фондового ринків. В цьому випадку лайфові компанії можуть інвестувати залучені кошти українців. І з цим у нас дуже погано – можливості дуже обмежені. Ми сподіваємося, що з розвитком внутрішнього фондового ринку ситуація зміниться.
Третій аспект – це питання фінансової культури і грамотності населення. Часті фінансові негаразди призвели до того, що люди не будують довгострокових планів. Попит на накопичувальне страхування дуже низький. Але я сподіваюся, що фінансова стабільність сприятиме розвитку фінансової культури.
Також не треба забувати, що державна пенсійна система ніколи не зможе забезпечити той рівень життя, який кожен з нас хотів би мати по закінченню трудової діяльності. Для того щоб на пенсії відчувати себе більш комфортно, потрібно інвестувати протягом життя. Сьогодні ми бачимо, що обсяг лайфового страхування становить менше 10% від загального страхування. А наша мета до 2025 року – досягти 20%. Це дуже амбітна мета, але ми готові разом з ринком працювати для її досягнення.
– Страхові компанії, в тому числі лайфові, звітують раз на рік, а за цей рік з їхніми активами може статися все що завгодно. Які зміни плануються в цьому напрямку?
– В першу чергу нас хвилює якість наповнення звітів. Зараз звітність побудована дуже складно, в ній важко щось зрозуміти. Другий момент – це її періодичність. Страхові компанії не можуть звітувати раз на квартал або тим паче раз на рік. Очевидно, що з 1 липня ані суть, ані частота подання звітності не зміняться. Але сподіваюся, що станом на 1 липня ми вже будемо готові обговорити з ринком плановані зміни. Їх впровадження – це питання як мінімум наступного року.
Крім того, плануємо провести роботу з аудиторами. Зараз банки зобов’язані публікувати аудировану звітність за міжнародними стандартами. Такі ж вимоги ми плануємо поширити і на страхові компанії.
У перспективі ми додамо і рейтингування, аналогічне SREP для банків. Це буде оцінка корпоративного управління, систем внутрішнього контролю, управління ризиками, достатності капіталу і ліквідності. За результатами такої оцінки ми визначаємо інтенсивність нагляду. До речі, ми планували з наступного року зробити банківські оцінки SREP публічними. Але з огляду на ситуацію, що склалася, можливо, відкладемо до 2022 року.
– Останніми роками кілька лайфових компаній зникли з ринку разом з грошима клієнтів. Як можна запобігти таким випадкам? Як захистити страхувальників?
– Такі випадки дійсно були. І для їх запобігання якраз і потрібен проактивний нагляд, а не реактивний, як зараз. Ми будемо не просто фіксувати проблему, а будемо робити діагностику, прогнози, намагаючись превентивно запобігати ризикам.
Крім того, в українському страхуванні не врегульовано питання виведення з ринку неплатоспроможних страхових компаній або добровільний вихід. У банків є кілька варіантів вирішення цього питання: це можливість передачі активів і пасивів, приєднання, злиття, здавання ліцензії без ліквідації юридичної особи. У страховиків таких можливостей немає. Тому над цим питанням ми працюємо в рамках пропозицій до проекту закону «Про страхування». Небанківському ринку необхідні такі ж механізми. Все для того, щоб компанія чесно покинула ринок, а страхувальник був захищеним.
– Ще один важливий аспект – це питання гарантування вкладень українців у компанії зі страхування життя. Чи будете ви лобіювати поширення гарантій ФГВФО на лайфові страхові накопичення? Такі законопроекти вже готувалися.
– Ми відкрито говоримо про необхідність таких гарантій. Але колись потрібно вирішити чимало питань. Перше питання – це модель самого фонду. Чи буде це в рамках вже існуючого Фонду гарантування вкладів фізичних осіб або буде створений окремий фонд? Якщо це реалізовувати в рамках вже існуючого Фонду, то спочатку необхідно вирішити питання його платоспроможності – у ФГВФО є зобов’язання перед Міністерством фінансів, які потрібно врегулювати. А крім того, вже зараз стоїть питання про збільшення суми гарантованих банківських вкладів.
Друге – страховий ринок має бути готовий як до регулярних відрахувань внесків до Фонду, так і до вступного внеску для нових учасників. При цьому щоб гарантувати страхові накопичення, ми повинні бути впевнені в якості самих страхових компаній. Адже що сталося на банківському ринку під час кризи? Банки, які мали більш якісне корпоративне управління та управління кредитними ризиками, заплатили за банки з більш низькими стандартами.
– Ідея створення окремого фонду гарантування для страхових компаній також обговорювалася, але розрахунки показали, що страховики не зможуть утримувати такий фонд. Який сценарій ви вважаєте найбільш оптимальним?
– Я не думаю, що нам потрібно створювати ще один фонд. Команда ФГВФО досить професійна, має хороший досвід різних видів врегулювання і оцінки активів. Я вважаю, що нам потрібно почати вирішувати накопичені питання заборгованості Фонду і паралельно працювати над підвищенням платоспроможності страховиків. І тільки після цього буде доцільно підняти питання участі лайфових страховиків у цьому фонді.
– Вклади в кредитних спілках теж можуть отримати такі гарантії?
– З часом – так. Але питання ті самі. По-перше, кредитним спілкам потрібна достатня платоспроможність і запас капіталу. По-друге, треба, щоб вони виконували хоча б нинішні нормативи. І по-третє, чи захочуть кредитні спілки ставати членами Фонду гарантування? Адже для них це додаткові витрати, причому чималі, а також більш жорсткі вимоги до оцінки ризиків та до капіталу. Фонд гарантування вкладів створюється для підвищення впевненості у споживачів на випадок надзвичайних подій, а не для постійних виплат в результаті хронічного неякісного управління ризиками в банках.
– Чи може участь лайфових компаній і кредитних спілок у Фонді бути добровільною?
– Ми таку опцію розглядаємо. У будь-якому випадку для членства у Фонді буде необхідно регулярно формувати досить об’ємну звітність, для чого потрібні певні IT-системи, а це чималі інвестиції. Крім того, це й витрати у вигляді регулярних відрахувань. Ми будемо обговорювати з галуззю питання про можливість їхньої участі у Фонді. Ті учасники ринку, які стануть членами Фонду, отримають серйозну конкурентну перевагу. Але в будь-якому випадку це перспектива не цього, і навіть не наступного року.
– Після того як НБУ стане регулятором і банків, і кредитних спілок, чи можливе створення в Україні кооперативних банків? Про це давно говорять на ринку.
– Така опція повинна бути. Але потрібно розуміти, що до всіх банків висуваються більш серйозні вимоги. Аналогом кооперативних банків можна назвати об’єднані кредитні спілки (ОКС), з урахуванням запланованого нами розширення можливостей для них. Це надбудована структура, до якої входять кредитні спілки. ОКС для них по суті може виступати «банком банків» – кредитна спілка для кредитних спілок. Наприклад, він зможе за необхідності підтримати ліквідність своїх учасників. Можливо, така ОКС матиме доступ до нашої СЕП, щоб мати оперативний доступ до коштів. Але вимоги і критерії до ОКС будуть більш жорсткими у порівнянні зі звичайними кредитними спілками.
– Чи буде НБУ запроваджувати для всіх небанківських сегментів єдині вимоги до ліквідності та корпоративного управління?
– Ні, вимоги відрізнятимуться. Вимоги до корпоративного управління страхових компаній будуть більш суворими. Над моделлю корпоративного управління для кредитних спілок, враховуючи їхню специфіку, ми ще працюємо. Вона, з одного боку, не повинна бути дуже важкою для них, але з іншого – повинна забезпечити стандарти роботи.
Що стосується решти небанківського фінансового сектору, то там жорстких вимог не буде. Всі компанії, крім страховиків та спілок, працюють на власному капіталі, відповідно, це ризики акціонера, які він бере на себе. Тут немає сенсу встановлювати нормативи ліквідності або правила оцінки ризиків – сам акціонер, вкладаючи капітал, зацікавлений в тому, щоб структура була збалансована.
– Перераховані вами нововведення вимагають зміни законів. Хто і коли їх вноситиме в Раду, і чи є у цих ініціатив підтримка? Різні версії нового закону про страхування обговорювалися більше десяти років, але його ухвалити не змогло жодне скликання Ради.
– Ми обговорювали це питання з головою профільного комітету Данилом Гетманцевим ще до того, як був проголосований спліт. Ми домовилися, що протягом 2020 року всі необхідні пропозиції щодо проектів законів передамо до комітету. Сьогодні в нас майже готові пропозиції за рамковим законом про фінпослуги. Це наш основний документ.
До кінця травня плануємо подати пропозиції щодо законопроекту про страхування, а в червні – про кредитні спілки. Ми сконцентрувалися на цих двох сегментах, оскільки вони є найбільш ризиковими для населення. Ми хотіли б, щоб ці проекти законів потрапили в Раду до 1 липня, тобто до моменту спліту. Решта законопроектів теж в роботі. Ми готуємо їх разом з ринком, я вірю, що не буде ніякого опору, і ринок нас підтримає.
– Банки вважають, що навіть після ухвалення закону про споживче кредитування фінкомпанії залишилися в більш ліберальному полі, ніж вони, оскільки видають мікрокредити на короткий термін. Чи буде НБУ ініціювати зміни до закону, щоб всі учасники ринку споживчого кредитування були в рівних умовах?
– Так, безумовно. Вимоги мають бути єдиними для всіх. Сьогодні вимоги закону про споживче кредитування не поширюються на кредити сумою менше однієї мінімальної зарплати (зараз це 4723 грн. – Ред.) і терміном менше місяця. Це вимоги до розкриття повної інформації про кредит, реальної річної процентної ставки, обмеження за штрафами тощо. Середня сума кредиту у «фінів» – 3711 грн, а термін – менше 30 днів. А значить, вимоги закону не покривають більшість цих кредитів.
Зараз в профільному комітеті парламенту готується до другого читання законопроект, яким дію закону буде поширено на такі кредити. Національний банк підтримує такі зміни. Це дозволить посилити захист прав клієнтів фінкомпаній.
– Яким ви бачите розвиток лізингу в Україні? Зараз це переважно послуга для великих промислових компаній і аграріїв, хоча в світі лізинг популярний також у фізосіб. Чи можуть банки витіснити класичні лізингові компанії з ринку?
– Те, що банки розвивають цей напрям, – це великий плюс. Але якщо ми подивимося на лізингові компанії, які не належать банкам, то вони, як правило, працюють з малим бізнесом. Це той сегмент, в який банки не завжди доходять. При цьому попит на лізингові послуги у нас колосальний. Ємність цього ринку дуже велика. Нам подобається, як виглядають наші лізингові компанії. І ми хочемо спростити їм доступ до фінансування, щоб у них було більше можливостей для розвитку.
Якщо говорити про розвиток лізингу для населення, то потрібен не просто попит, а платоспроможний попит. Лізинг може стати альтернативою банківському кредитуванню. Але для цього компанії мають розробити відповідні продукти і правильно подати їх населенню.
– В Україні час від часу з’являються фейкові фінкомпанії, які працюють поза правовим полем: не маючи ліцензій, де-факто видають кредити, залучають депозити, обманюючи клієнтів. Ними повинні займатися правоохоронні органи, але вони ці компанії не помічають. Чи може сам НБУ якось їм протидіяти?
– Мені здається, що ключову роль в цьому процесі повинні відігравати банки. Останній кейс за B2B Jewelry дуже показовий у цьому плані: банк зупинив операції, заблокував рахунки компанії, використовуючи інформацію з KYC-файлу. Він побачив клієнта, який, не маючи ніяких ліцензій, отримував кошти від фізосіб. Вся інформація була передана до правоохоронних органів і Держфінмоніторингу.
Важливу роль відіграють і профільні асоціації. Їх завдання – оберігати свій ринок і своїх клієнтів від подібних компаній. Якщо бачать підозрілі операції, повинні повідомляти регулятора, правоохоронців.
Ще один аспект – це фінансова грамотність. Ми плануємо запустити інформаційну кампанію для населення: розповісти про прості правила роботи з небанківським фінансовим сектором. Акцент буде зроблений на тому, що «не можна робити», якщо ти хочеш безпечно працювати з небанківською фінансовою установою.
В другій частині інтерв’ю, яке буде оприлюднене найближчим часом, Катерина Рожкова розповість про зміни на банківському ринку.
Джерело