Огляд ринку лізингу України від Українського об’єднання лізингодавців


Законодавство України визначає фінансовий лізинг як фінансову послугу. Як і в багатьох країнах, фінансові послуги в Україні розглядаються як соціально та економічно важливі та привертають увагу державних установ. Таким чином, фінансовий лізинг в Україні вимагає наявності ліцензії, контролюється відповідною регуляторною установою згідно із  законодавством та нормативною базою. Починаючи з 1 липня 2020 року, усі суб’єкти, що займаються наданням послуг фінансового лізингу, контролюються та регулюються НБУ.

Водночас оперативний лізинг не визначається як фінансова послуга. З цієї причини оперативна лізингова діяльність не вимагає наявності ліцензії, вона спеціально не регулюється, не звітується та не контролюється. Таким чином, важко визначити конкретний обсяг оперативного лізингу.

За даними Українського об’єднання лізингодавців (Асоціації, яка представляє галузь фінансового лізингу), на українському ринку лізингу переважає фінансовий лізинг. Тим не менше, оперативний лізинг існує в Україні і переважно стосується лізингу автомобілів.

Ми будемо зосереджуватись на фінансовому лізингу далі в цій статті через описані причини.

Донедавна на ринку існували три основні групи учасників: (1) банки, (2) фінансові компанії, (3) юридичні особи, які не є фінансовими установами, але мають право надавати послуги фінансового лізингу (далі ЮОЛ). Банки та фінансові компанії можуть автоматично надавати фінансовий лізинг, зареєструвавшись як фінансові установи. ЮОЛ не повинні були реєструватися як фінансові установи, але їм було дозволено надавати послуги лізингу, як тільки вони отримали ліцензію на ці операції. НБУ планує змінити цю систему найближчим часом, запровадивши вимогу до ЮОЛ реєструватися як фінансові установи, як було описано вище. Тим не менше, в поточному огляді ринку ми будемо надавати інформацію для цих трьох груп окремо.

На кінець 2019 року було 630 установ, які мали право надавати послуги фінансового лізингу в Україні. Ця кількість включала 78 банків, 439 фінансових компаній та 113 ЮОЛ.

Станом на 1 січня 2020 року вартість діючих договорів фінансового лізингу становила 38 997 млн. грн. (близько 1 651 млн. дол. США). Хоча 70% установ, які мають ліцензію на надання фінансового лізингу, є фінансовими компаніями, вони відповідають лише за близько 3% від загальної вартості портфеля. Ще 26% вартості портфеля знаходиться в руках банків. Обидві ці групи учасників ринку не розглядають цю діяльність як свій основний бізнес.

Найактивнішою групою на лізинговому ринку залишаються ЮОЛ. По суті, вони складають лише 18% усіх установ, що мають ліцензію на діяльність на цьому ринку, але вони мають 71% від загальної вартості лізингового портфеля.

Найбільш активні установи, що працюють на ринку, є членами Асоціації «Українське об’єднання лізингодавців». Члени цієї організації мають частку ринку близько 80%.

Інформація про лізингову діяльність банківського сектору до останнього часу не була публічною. У той же час історичні дані про небанківський сектор лізингу є легко доступними. Це показує, що портфель цього сектору, хоча все ще падав у 2017 році (що було продовженням після кризи 2014-2015 років), почав зростати в 2018 році (зріс на 11%), а динаміка зростання навіть прискорилася до 15% в 2019 році.

Український небанківський ринок лізингу традиційно найбільше орієнтований на лізинг транспортних засобів. Вартість цього виду активів становила 63% від загального портфеля на кінець 2019 року. Сільськогосподарська техніка також має помітну частку в портфелі – 18,5%. На кінець 2019 року ці дві групи формували понад 80% лізингового портфеля.

Крім транспорту та сільського господарства, лізинговий портфель на кінець 2019 року включав такі види активів: нерухомість (6,5%), будівельне обладнання (4%) та промислове обладнання (2,7%). Ми не спостерігаємо значних змін в структурі активів лізингового портфеля в Україні за останні пару років.

Найбільша кількість транспортних засобів в Україні переданих в лізинг – це легкові автомобілі. За останніми даними, зібраними Українським об’єднанням лізингодавців серед своїх членів, ця група становила близько 83% усіх транспортних засобів, зареєстрованих лізинговими компаніями протягом першого півріччя 2020 року. Ще 8% складали вантажівки, легкі комерційні автомобілі (LCV) мали близько 5%. Інші типи транспортних засобів мали частку менше 5%.

Ступінь проникнення лізингу на автомобільний ринок становить 13%, а на ринок легкових автомобілів – 11,4%.

Структура лізингового портфеля за галузями на кінець 2019 року показує, що транспорт (23%) та сільське господарство (20%) є найпоширенішими галузями, які використовують послуги лізингу в Україні. На ці дві галузі разом станом на кінець 2019 року припадає 43% лізингового портфеля. Все ще присутніми, але з набагато меншою часткою, є сфера послуг (7%), будівництво (4%), продовольство (4%), видобувна промисловість (3 %), переробка (2%), металургія (2%). Така концентрація лізингу в транспорті та сільському господарстві не відповідає структурі економіки загалом і є досить показовою, що лізингова галузь має великий потенціал для зростання та диверсифікації в інші сектори економіки.

Бізнес компанії є домінуючим клієнтом лізингової галузі. Юридичні особи отримали понад 88% вартості активів, наданих в лізинг в 2019 році. Фізичні особи взяли в лізинг лише 10% активів.

Валюта договору фінансового лізингу може бути встановлена ​​в національній валюті України (гривні), або в гривні, пов’язаній із курсом доларів США та євро. Залежно від обраної валютної схеми процентна ставка змінюється. Процентна ставка за контрактами, встановленими в гривні, може становити до 26%, вона може становити до 12% для контрактів у гривні, пов’язаних з доларами США, і до 11%, якщо пов’язана з євро.

Найчастіше лізинговий контракт в Україні підписується на термін від 2 до 5 років. Після того, як українська економіка досягла макроекономічної стабілізації та зростання ВВП, середня тривалість лізингового контракту почала ще більше зміщуватися від короткотермінових контактів (2 роки або менше) до середньострокових (2-5 років).

Протягом останніх трьох років у небанківському секторі лізингу спостерігається постійне зростання вартості нового бізнесу. У 2019 році він досяг 26,3 млрд. грн. (близько 1 млрд. дол. США) після зростання на 18% порівняно з минулим роком. Зростання в 2018 році було ще вище і склало 71%, тоді як у 2017 році воно склало 32% за рік.

Кількість підписаних контрактів на рік також збільшується два роки поспіль, з зростанням на 33% у 2018 році та зростанням на 50% у 2019 році. Загальна кількість контрактів досягла 15,5 тис.

Обидві ці тенденції свідчать про поліпшення та активізацію економічної діяльності в країні загалом. А оскільки лізингова галузь випереджає зростання економіки України в цілому, можна сміливо стверджувати, що вона є одним із рушіїв економічного зростання.

Загальна вартість капітальних інвестицій в Україні досягла 584 млрд грн (близько 22,6 млрд доларів США) у 2019 році. Вони зросли на 27% у 2018 році та на 11% у 2019 році. Коефіцієнт проникнення лізингу в капітальні інвестиції в країні становив 5,83 % у 2019 році та знизився з 6,52%, що було роком раніше.