Малі підприємці, а також ФОПи отримають ефективну альтернативу кредитним пропозиціям програми
Як відомо, в лютому 2020 запрацювала державна програма пільгового кредитування під 5, 7 та 9 відсотків. І хоч лізингове фінансування, нарівні з кредитним, є ще більш зручним засобом оновлення та модернізації основних засобів виробництва та створення робочих місць, тим не менше, майже півтора роки можливість його долучення залишалася в проекті, не дивлячись на активні зусилля професійної спільноти. А сам ринок лізингу впевнено демонстрував стабільність та зростання, високими темпами нарощуючи розмір національного портфелю два роки поспіль, не дивлячись на кризи та епідемії.
Відповідно, утворився перекіс в конкурентному середовищі двох інструментів на ринку фінпослуг, про що згадував у своєму коментарі на урядовому сайті й заступник Міністра фінансів Юрій Драганчук :
“Важливість включення лізингу до програми «Доступні кредити 5-7-9%» також зумовлена тим, що мало місце певне викривлення конкурентної боротьби за клієнтів між лізинговими фінансовими компаніями та банками, які завдяки участі у цій програмі можуть запропонувати набагато вигідніші умови фінансування інвестиційних проектів”.
Фінансування саме інвестиційних проектів було критично важливим тому, що з виданих позичальникам майже 70 млрд грн. в рамках програми, левова частка коштів йшла на коротку потребу дня, а не на капітальні інвестиції, а саме, на рефінансування раніше взятих кредитів та на поточну діяльність (сукупно 88% від загального обсягу станом на 29.09.21).
Тож, ситуація потребувала докорінної зміни з точки зору користі для держави і підприємництва, адже придбання сучасного транспорту, обладнання та інноваційних технологій є важелем для довгострокового розвитку бізнесу, а проїдання коштів не створює жодних перспектив.
Таким чином, Кабінет Міністрів ухвалив Постанову № 1106 від 21.10.21 р., якою лізинг і був включений до зазначеної програми, і що заступник Міністра фінансів пан Драганчук прокоментував, зокрема, так:
“Порядок визначив механізм надання фінансової державної підтримки ММСП шляхом часткової компенсації… за договорами фінансового лізингу. Мінфін зацікавлений розвивати цей інструмент, який успішно використовується розвинутими економіками, і без якого важко уявити повноцінний розвиток малого бізнесу”.
Слова урядовця підтверджує європейська статистика, яка свідчить, що рівень проникнення лізингу в капітальні інвестиції розвинутих країн коливається в межах 40-60 відсотків, тоді як на вітчизняних теренах ця цифра не перевищує 7%. А глобальний портфель лізингових угод у світі давно перевищив трильйон доларів.
В тій же авторській колонці заступник Міністра заначив, завдяки яким факторам лізинг набув такої популярності:
«Важливою перевагою лізингової форми фінансування порівняно з класичним банківським кредитуванням є відсутність необхідності внесення застави, невеликий розмір власного внеску ММСП порівняно з банківським кредитуванням, оскільки власником предмету лізингу залишається лізингова компанія.
З огляду на таку перевагу лізингу, зазначена форма фінансування також є найбільш популярною серед мікропідприємців, оскільки дозволяє швидко та без необхідності внесення забезпечення отримати предмет лізингу – транспортні засоби, с/г техніку, інше обладнання, яке так необхідне у господарській діяльності майже кожного підприємця».
Асоціація лізингодавців України, а також донорський проект USAID, який її підтримував, давали свої експертизи, поради та консультації задля підготовки підґрунтя та нормативної бази для лізингової компоненти в програмі. Директор Асоціації Марина Масіч так прокоментувала рішення Кабінету Міністрів: «Мабуть ще жоден нормативний акт лізингова галузь не очікувала так напружено, як цей! Ми були надзвичайно раді дізнатися, що нарешті голос індустрії почутий. Адже до ухвалення Постанови ми втрачали не лише клієнтів, а й реноме, деякою мірою, тому що важко було пояснити партнерам, інвесторам та лізингоотримувачам, чому комерційний кредит користується різносторонньою державною підтримкою, а такий же комерційний лізинг – ні. При тому, що обидва інструменти мають схожу мету та природу, але саме лізинг в усьому світі зарекомендував себе як найбільш гнучкий та доступний засіб розвитку малого бізнесу. Тоді як кредит, традиційно, частіше працює в великих інфраструктурних проектах. Тож ми дуже вдячні Уряду та, зокрема, міністру фінансів Сергію Марченку, за розуміння цього фактору та імплементацію його в конкретні державні рішення. А також, Фонду розвитку підприємництва (ФРП), який теж доклав великих зусиль до підготовки зазначених рішень».
Таким чином, для українських лізингодавців вже увімкнене зелене світло, справедливість відновлена і галузь готується до участі у програмі. Фонд розвитку підприємництва, як розпорядник та адміністратор, найближчим часом має затвердити спільно узгоджені нормативні акти, які прописують процедури та критерії участі в програмі. І згідно прогнозу, за тиждень-два вже почнеться реальна робота в цьому сегменті та будуть укладені перші договори.
Представник Фонду Валерій Майборода також має добрі очікування для українського бізнесу та економіки країни після приєднання лізингової галузі до програми:
«Фонд розвитку підприємництва вітає рішення Уряду України, яким він підтримав пропозицію Фонду та Міністерства фінансів України про включення фінансового лізингу до Державної програми «Доступні кредити 5-7-9%», що сприятиме посиленню та нарощенню інвестиційного компоненту програми, а відтак, і збільшення капітальних інвестицій в економіку України!».
А для того, щоб підприємці більше дізналися про можливості та переваги лізингу перед кредитом, Асоціація лізингодавців домовилася спільно з Фондом співпрацювати над підвищенням фінансової грамотності потенційних учасників і вже сьогодні готова проводити ознайомлювальні тренінги чи надавати відповіді на точкові питання. Таким чином, можна сміливо сказати, що для лізингової галузі та малого бізнесу настає нова ера плідного співробітництва та розвитку. За підтримки та участі держави на початках, а в майбутньому – на засадах розуміння вигод та переваг найбільш популярного у світі фінансового інструменту для малого та середнього бізнесу.