Нещодавно Верховна Рада прийняла нову редакцію Закону Про фінансовий лізинг, перший проект якого створив свого часу сам ринок в особі професійного об’єднання лізингодавців України (Асоціація). Законопроект пройшов довгий і тернистий шлях, так і не дочекавшись своєї черги в зал в попередньому скликанні Ради, хоч був повністю до цього готовий цілий рік. Натомість він знайшов підтримку та розуміння в діючому депутатському корпусі. Автором законопроекту став Голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев. Він з великою увагою поставився до лізингу, як сучасного фінансового інструменту фондування, що за умови створення сприятливих умов розвитку, стане потужним драйвером модернізації економіки. Про таку його роль переконливо свідчить приклад розвинутих європейських країн, де рівень проникнення лізингу в капітальні інвестиції сягає іноді 40%, (тоді як Україні балансує на межі 5-7%). Ринок з вдячністю сприйняв таку підтримку законодавця, адже попередня, тобто діюча версія закону, була створена в 2004 році і з того часу ні разу не вдосконалювалася.
В профільному Комітеті ВР була проведена напружена підготовча робота до другого читання, яка полягала в великій кількості робочих груп, узгоджувальних рад, експертних висновків, тощо. Це було викликано тим, що до невеликого в цілому законопроекту було подано аж 528 поправок депутатських поправок. В усіх робочих групах активну участь приймала Асоціація лізингодавців України, яка послідовно відстоювала інтереси ринку та сучасних методів ведення бізнесу, а також аргументувала шкідливість деяких потенційних нововведень.
До робочих груп, крім депутатів, також активно долучалися також Національний банк України, проект USAID/FST , НАБУ та інші особи, зацікавлені в розвитку ринку лізингу.
В результаті законопроект врахував найбільш вагомі потреби галузі, хоч кілька вимог часу так і не були, на жаль, сприйняті законодавцями. Так, наприклад, не дивлячись на довгоочікуване економікою відкриття ринку землі сільгосппризначення та на дефіцит джерел фінансування на придбання такої землі фермерами, обмеження на операції з землею для лізингу так і не були скасовані. Тоді як земельні ділянки під об’єктами нерухомості завжди були в обороті і існуюча в законодавстві рудиментарна заборона на роботу і з таким ділянками блокує розвиток сегменту лізингу нерухомості, який сьогодні практично відсутній в українському портфелі ( за винятком операцій ДІУ).
В той же час законопроект врегулював частину прогалин та створив деякі нові можливості, зокрема для лізингу фізичних осіб.
Серед сприятливих моментів можна відзначити такі:
- Закон дає чіткі визначення термінів “об’єкт” та “строк” фінансового лізингу, а також самого “фінансового лізингу “, що зробить неможливим їх неоднозначне трактування у майбутньому
- Відкинуто спроби вивести постачальника з переліку суб’єктів лізингових правовідносин. Новий закон впроваджує посилення відповідальності постачальника, як перед клієнтом, так і перед лізингодавцем.
- Окрема стаття Закону присвячена набуттю права власності на об’єкт лізингу, відповідно до якої підставою для набуття права власності є належне повне безумовне виконання лізингоодержувачем своїх зобов’язань в т. ч. зі сплати лізингових та інших платежів, зі сплати неустойок тощо. Клієнт має право набути у власність об’єкт лізингу лише за умови повного виконання всіх умов договору.
- Вирішене питання з наслідками визнання договору недійсними, неврегульованість яких у діючому законі спричиняла завдання істотної шкоди інтересам лізингодавця, ставила сторони в нерівні умови, та допускала безоплатне фактично користування предметом лізингу протягом довгого строку.
- Законом нарешті врегульовано питання стосовно нотаріальної форми договорів на транспортні засоби з фіз. особами.
- На законодавчому рівні закріплено, що авансовий платіж не є залученими коштами лізингодавця.
- Визначено посередницькі та допоміжні послуги для лізингодавця, що відповідає підходам, закладеним НБУ у Білій книзі регулювання небанківського лізингу.
В цілому, ринок вітає прийняття нового закону, який є більш прогресивним в порівнянні з діючим нормативним актом та дякує автору пану Гетманцеву і розробникам за їхній внесок в удосконалення лізингового законодавства. А також висловлює сподівання що ті моменти, які не змогли знайти своє відображення в прийнятій редакції, зможуть бути врегульовані в недалекому майбутньому.
Сьогодні Асоціація провела внутрішній семінар для своїх членів, де розповіла про всі новації нового нормативного акту компаніям-членам професійного об`єднання. Учасники професійно обговорили всі тонкощі та нюанси Закону, моделювали ситуації та обмінювалися думками.
Наступним етапом, орієнтовно через тиждень, Асоціація планує провести подібне навчання для зовнішніх учасників та стейкхолдерів лізингового ринку задля кращого розуміння законодавства та уніфікації підходів до правозастосування оновленого нормативу.