Фінансовий ринок, як якась константа, завжди знаходиться під пильною увагою всіх його учасників. Ринок, обслуговуючий чи не всі сфери життя, потребує особливих правилах і ефективних концепціях розвитку.
П’ять таємничих букв «спліт» сколихнули суспільство і стали об’єктом численних обговорень. Національний банк України (НБУ) трансформує внутрішню структуру, щоб забезпечити ефективне виконання функцій з регулювання ринків небанківських фінансових послуг в рамках проекту «спліт». Як відомо, з 1 липня 2020 року НБУ стане регулятором ринку небанківських фінансових послуг фінансового сектора. У цей блок увійдуть страхові, лізингові, факторингові компанії, кредитні спілки, ломбарди та інші фінансові компанії. Протягом адаптаційного періоду НБУ планує зосередити свої зусилля на створенні внутрішнього потенціалу, необхідного для здійснення ключових регуляторних функцій (ліцензування, нагляд і т.п.), і організації допоміжних функцій. Як заявляє сам Національний банк, його зусилля будуть спрямовані на реалізацію ефективної і скоординованої передачі функцій від Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (Комісія), в НБУ. У свою чергу, додатковим фокусом діяльності Національного банку України буде аналіз ринку і розробка проектів законів / підзаконних нормативно-правових актів з урахуванням результатів такого аналізу.
За останній час НБУ встиг опублікувати шість «білих книг» – секторальних документів, в яких Національний банк України описує поточний стан ринків, визначає їх проблеми і планує зміни в регулюванні. У цикл «білих книг» увійшли документи щодо майбутнього регулювання ринку страхування, кредитування фінансовими компаніями, ринку факторингу, небанківського лізингу та діяльності ломбардів.
Не зупиняючись на цьому, НБУ створив робочу групу, яка розроблятиме пропозиції щодо зміни законодавства для врегулювання проблемних питань торговельного та міжнародного факторингу в Україні.
Що планує НБУ як новий регулятор небанківського фінансового сектора, з якими викликами стикається і чого конкретно варто очікувати учасникам ринку вже найближчим часом, розповів Олександр Бевз , директор Департаменту ліцензування НБУ.
— На які пріоритети орієнтується НБУ як новий регулятор небанківського фінансового сектору?
— Насправді є кілька пріоритетів, кілька напрямів проєкту. Перший і безумовний пріоритет — оновлення законодавства. В першу чергу це проєкт закону «Про фінансові послуги та діяльність із надання фінансових послуг». Цей закон буде рамковим та спільним для всього фінансового ринку. Крім того, галузеві закони теж уже досить довго чекають на оновлення, зокрема Закони України «Про страхування» та «Про кредитні спілки». Ми готуємо пропозиції до інших нових законопроєктів, наприклад, до проєкту «Про фінансові компанії». Саме він має врегулювати діяльність мікрокредитних організацій, ломбардів, факторингових компаній тощо.
Також планується оновлення Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а ще розробка пропозицій до нового проєкту закону про страхову дистрибуцію, який буде регулювати, зокрема, діяльність із продажу страхових продуктів, діяльність страхових посередників: агентів та брокерів.
Другий наш пріоритет — це нові підходи в практиці регулювання і нагляду. Ми чітко бачимо, що фінансовий сектор за ступенем ризику можна структурувати на кілька великих блоків: банки і кредитні спілки, страховий бізнес, а також інші фінансові компанії, які не залучають кошти клієнтів, а працюють на власному капіталі. Залежно від ризику ступінь нагляду має суттєво відрізнятися. Те, що ми хочемо наразі побудувати в НБУ, — це пропорційне регулювання і нагляд залежно від ризиків кожного фінансового сектору і кожного його елементу.
Третій пріоритет — це налагодження комунікацій у найширшому значенні цього слова: ми прагнемо вибудувати якісну, конструктивну і злагоджену комунікацію з учасниками ринку. Окрім цього, ми посилимо роботу зі споживачами з точки зору захисту їхніх прав та підвищення фінансової грамотності населення. Часто клієнти фінустанов погано орієнтуються в деталях фінансових послуг і тому відчувають себе незахищеними, а про деякі фінансові послуги вони взагалі не знають. І наше завдання спільно з ринком — роз’яснити нові можливості для малого бізнесу і громадян, розповідаючи про фінансові послуги та інструменти.
— З якими викликами ви зіткнулися на перших етапах набуття нових для НБУ функцій?
— Звісно, один із викликів — це законодавство, яке потребує суттєвого оновлення. Ми готові в межах наявних нормативно-правових актів, а також тих, що ми приймемо вже як новий регулятор, реалізувати реформи, які ми запланували.
На жаль, на ринку є компанії, які мають ліцензії, але де-факто не працюють. Таких компаній доволі багато, що спотворює розуміння того, як структуровано ринок і хто на ньому реально працює. Також в деяких сегментах ринку є компанії, які займаються недобросовісними практиками, їх діяльність не відповідає вимогам законодавства. Повноваження чинного регулятора — Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг — досить обмежені, тому наші колеги з Комісії не могли вчасно і у повній мірі реагувати на ці виклики, не маючи відповідних інструментів. Але такі інструменти надано нам Законом України «Про Національний банк України» і так званим законом про спліт, і тому вже з 1 липня ми будемо ці інструменти активно застосовувати.
Крім того, нам потрібно було укомплектувати штат і найняти тих спеціалістів, які будуть займатися саме небанківським ринком. Це завдання вже виконано: ми обрали комбінований підхід. Частина людей прийде з Комісії, вони мають потрібний досвід практичної роботи. Однак велика кількість фахівців також долучиться саме з ринку. Ми вважаємо, що такий симбіоз спеціалістів дасть нам змогу мати високий рівень експертизи.
— Чи можна стверджувати, що з 1 липня фінансовий сектор отримає абсолютно нове регулювання хоча б на рівні підзаконних актів?
— Ні, з 1 липня він його не отримає, бо закон вимагає, щоб усі нормативні акти НБУ щодо небанківського ринку, які є й регуляторними актами, спочатку готували на рівні проєктів, потім погоджували з ринком і лише тоді затверджували. На цю процедуру йде мінімум місяць-півтора. Від 1 липня ми почнемо саме публікувати ці проєкти, і вже згодом експерти, юристи, фінансові компанії зможуть побачити готові перші проєкти нормативно-правових актів, з питань, які потребують першочергової уваги.
Наприклад, це будуть повністю нові ліцензійні умови та порядок ліцензування: великий документ, який врегулює всі питання, пов’язані безпосередньо з ліцензуванням, але також включатиме вимоги до керівників, власників фінансових компаній, порядок зміни контролю в фінансовій компанії.
Другий документ, який буде оновлено першочергово, — це Положення про застосування Національним банком України заходів впливу: від штрафів і попереджень до виведення з ринку і відкликання ліцензії.
Також потребує оновлення документ про проведення перевірок. Проте в цьому контексті зазначу, що ми не будемо зловживати правом на проведення перевірок, тому ринку не варто лякатися цієї перспективи. Документ про фінансовий моніторинг теж увійде до переліку великих і ключових актів, які буде оновлено.
Усе решта буде точково змінюватися за потреби. Але точно не варто боятися, що 1 липня хтось втратить ліцензії або відбудеться якась кардинальна зміна парадигми роботи ринку. Ми будемо діяти передбачувано, прозоро і після 1 липня все лишатиметься певний час в межах тієї парадигми, яку затвердила ще Комісія.
Наприклад, 1 липня закінчується строк для страхових компаній для узгодження вимог щодо власного капіталу з вимогами Комісії. Це розпорядження Комісії було затверджено ще у 2018 році. Компанії отримали рік, щоб поступово виконати нові вимоги. Тому, приміром, стосовно страхового ринку перше, що буде робити НБУ, — аналізувати виконання цього розпорядження. Це не якісь нові реформи. Ми будемо контролювати виконання того, що було розроблено Комісією.
«Один из вызовов, которые стоят перед нами,- это законодательство, которое нуждается в существенном обновлении»,- подчеркивает Александр Бевз
— Коли, на вашу думку, концепції, відображені в «білих книгах», стануть законодавчими ініціативами?
— Пропозиції до проєкту рамкового закону про фінансові послуги вже передано до профільного парламентського комітету. Сподіваємося, що після досягнення консенсусу щодо його тексту він буде зареєстрований. Пропозиції до проєктів законів про страхування, кредитні спілки, фінансові компанії наразі ще опрацьовуються НБУ, і згодом їх також буде зареєстровано. Сподіваємося, що ці проєкти законів до кінця року буде прийнято і введено в дію.
— Розкажіть про основні ваші ноу-хау для кожного із шести секторів.
— Для початку — страховий сектор. Він має велике значення для економіки і, на жаль, через різні причини не є достатньо розвиненим, щоб бути ефективнішим і надавати якісніші послуги населенню і бізнесу. Ми дуже зацікавлені в розвитку ринку страхування і тому будемо його всіляко стимулювати, але є кілька структурних проблем страхового ринку, які потребують вирішення.
Перша — питання достатності капіталу і якості активів. Друга проблема — використання бізнесу страхових компаній з метою мінімізації оподаткування або проведення операцій з відмивання коштів. Ми сподіваємося, що такі випадки не є системними, і віримо, що більшість гравців є добросовісними, але якщо певні особи створюють страхові компанії саме з такою метою, це є неприпустимим. Третя проблема — питання виходу з ринку страхових компаній. На жаль, існує практика, коли компанії зникають, а клієнти лишаються без своїх виплат, хоча вони сплатили страхові внески. Це негативно впливає на довіру до сектору, а отже необхідне чітке регулювання з боку держави. Четверте — це регулювання діяльності страхових посередників і захист прав споживачів страхових послуг. Для цього потрібен окремий закон про страхову дистрибуцію, який ці питання врегулює. П’ята проблема пов’язана з питанням корпоративного управління, тому що надзвичайно важливо, щоб страхові компанії мали якісний менеджмент і розвинену систему пропорційного внутрішнього контролю: це управління ризиками, комплаєнс, внутрішній аудит, а також актуарна функція. Актуарії — це спеціалісти, які підтверджують правильність розрахунку страхових тарифів. В Україні недостатньо розвинений ринок актуарних послуг, цих спеціалістів мало, а роль актуарної функції буде зростати.
Безперечно, ми налаштовані імплементувати європейські директиви Solvency. Не хочеться лякати ринок: не до всіх компаній буде застосовано вимоги Solvency ІІ (це так звана друга Директива платоспроможності). Тому ми будемо впроваджувати вимоги пропорційно до ступеня ризиковості ринку — це ключова ідея цієї реформи.
Наступний сектор — кредитні спілки. Цей сегмент побудовано на довірі та співпраці, оскільки взяти кредит або внести депозит у кредитну спілку можна, лише якщо ви є її членом, а сама кредитна спілка може створюватися за певним набором параметрів. Завжди має бути фактор, який об’єднує членів кредитної спілки, вона, по суті, є певною закритою кооперацією. Кредитні спілки — це цікавий інструмент, тому що він дає змогу на принципах довіри надавати взаємне фінансування, особливо коли немає доступу до банківських інструментів. Ми б хотіли підтримувати діяльність кредитних спілок.
НБУ нещодавно набув членства у Всесвітній раді регуляторів кредитних спілок, ми будемо робити все, щоб допомагати цьому ринку. Проте важливо розуміти, що кредитна спілка залучає депозити, а отже несе підвищені ризики. Тому в перспективі потрібне створення системи гарантування цих вкладів, схожої на банківську. Це може стимулювати розвиток кредитної кооперації.
Третій блок — це компанії неризикового сегменту. Вони не залучають кошти, а працюють на власному капіталі. Тут закладено дуже багато можливостей для розвитку ринку і підтримки економічного зростання, і ми б хотіли, щоб такі компанії саме ці можливості реалізували.
Наприклад, лізингові компанії. Лізинг — це послуга, яка може надати потужну підтримку в деяких сферах економіки, наприклад дати доступ до фінансування компаніям медичної галузі чи агрогалузі, чи іншого ринку. Наразі є кілька перешкод для розвитку ринку лізингу. Серед них податкові обмеження, оскільки є багато перекосів у Податковому кодексі України, які роблять невигідною цю послугу для надавачів, а також низький рівень захисту прав лізингодавців, що підтверджено невтішною судовою практикою. Сподіваємося, що зі змінами лізинг все-таки буде розвиватися в Україні.
Інший приклад: ринок фінансових компаній, що займаються мікрокредитуванням. Дуже популярними наразі є мікрокредити без застави, інтернет-кредити. Фактично це доступ до кредитування для тих громадян, які не можуть отримати кредит в банку через відсутність у них застави або з іншої причини. Тут регулювання буде сфокусовано на захисті прав споживачів. Це і протидія шахрайству, і забезпечення чесного і добросовісного розкриття інформації про ставку, про строк, штрафи з боку компанії. У цьому напрямі ми також будемо посилено працювати над підвищенням фінансової грамотності споживачів фінпослуг.
Ще один напрям, який потребує реформування, — це факторинг. Переважно факторингові компанії в Україні займаються тим, що називається «колекторська діяльність». Ми переконані, що має бути розмежовано торговий факторинг (коли факторингова компанія викуповує в постачальника товару права вимоги щодо оплати від отримувача, така послуга дає змогу постачальнику отримати кошти одразу), управління заборгованістю і колекторську діяльність. Чистий, класичний факторинг — це потужний фінансовий інструмент, який теж має право на розвиток, якщо його буде правильно врегульовано.
Плануються і певні зміни для ломбардів. Це досить консервативний сегмент. В Україні дуже багато ломбардів, вони мають свого споживача. Це сегмент, який потребує специфічної уваги. Ми хочемо попрацювати з ломбардами для того, щоб, з одного боку, розширити їхнє право надавати окремі фінансові послуги, з іншого — забезпечити належне управління ризиками в ломбардах.
Останнє, про що зазначу в цьому питанні, — це регулювання платіжного ринку. У нас дуже багато інноваційних компаній, не тільки банків, які надають якісні послуги з приймання та проведення платежів. Ми хочемо повністю оновити законодавство про платіжні послуги: це буде повноцінний новий закон про платіжні послуги замість Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні». Такий закон імплементує в Україні ключові принципи Другої платіжної директиви ЄС. Після прийняття зазначеного закону розшириться коло компаній, які зможуть надавати такі послуги. Так, ці послуги зможуть надавати мобільні оператори, великі торговельно-роздрібні мережі, поштові оператори тощо. Буде доступний режим відкритих даних, коли споживач зможе надати доступ до своїх даних у всіх фінансових установах і користуватися послугою управління рахунками з можливістю централізованого управління. Це теж одна з великих реформ, запуску якої ми очікуємо цього або наступного року.
— Який фідбек ви наразі отримуєте від учасників ринку в контексті ініціатив, викладених у «білих книгах»?
— Ми одразу попередили учасників ринку, що «білі книги» — це не догма. Ми готові чути пропозиції ринку. Наприклад, щодо ринку фінансових компаній ми отримали зауваження, що деякі норми залишаються досить жорсткими і їх треба було б пом’якшити. Після внутрішнього обговорення ми справді дійшли висновку, що це слушні пропозиції, і деякі позиції буде спрощено саме через них.
Ми хочемо переконати ринок у тому, що ми готові до зворотного зв’язку, головне його надавати. У цілому я вважаю, що в нас дуже конструктивна співпраця: від початку року ми провели понад 30 зустрічей з представниками ринків небанківських фінансових послуг, і кількість учасників цих зустрічей часто перевищувала сто осіб. На мою думку, комунікація дуже інтенсивна. Іноді навіть складається враження, що деякі учасники ринку не очікували такої інтенсивної комунікації з майбутнім регулятором.
Але є і зворотний бік. На жаль, недобросовісна частина ринку розуміє наслідки того, що буде змінено правила гри і ліквідовано ті прогалини, які, власне, і дають змогу недобросовісно працювати на фінансовому ринку. Ми вже помічаємо спроби звинуватити НБУ в певних речах, яких насправді не існує. Але ми не будемо змінювати власну позицію: на ринку мають залишитися лише прозорі, капіталізовані, добросовісні гравці, які не порушують законодавства.
— Які ваші найближчі очікування і прогнози щодо розвитку небанківського фінансового сектору?
— Ключове слово в цьому питанні — розвиток. Регулятора завжди сприймають як карально-наглядовий орган. Звісно, оскільки ми покликані забезпечувати фінансову стабільність і захист прав споживачів, ми повинні часом застосовувати заходи впливу. Але насправді саме в розвитку і закладено основну ідею цієї реформи. Розвиток — це коли послуги прозорі та зрозумілі, бізнес та населення активно користуються послугами фінансового сектору і йому довіряють. Наше завдання полягає, по-перше, в усуненні перешкод для цього розвитку. Дуже часто їх закладено не в фінансовому законодавстві, а, наприклад, у податковому або в адміністративних нормах інших органів влади, які перешкоджають розвитку компаній, що надають фінансові послуги.
По-друге, важливо створити передумови для розвитку. Регулювати лише те, що потрібно регулювати, і прибрати зайве регуляторне навантаження там, де в ньому потреби немає.
По-третє, давайте не забувати про фінансову грамотність. Про це слід говорити постійно: довіра споживача до фінансової системи можлива лише тоді, коли компанія прозоро розкриває всі свої послуги, а споживач розуміє і цікавиться тим, яку послугу він отримає. Як регулятор ми маємо превентивно встановлювати такі механізми, щоб усі споживачі мали хоча б базовий рівень фінансової обізнаності. Для цього ми впроваджуватимемо, зокрема, паспорт споживчого кредиту, специфічні вимоги до реклами тощо.
По-четверте, ми хочемо, щоб ринок самоорганізувався, очищаючись при цьому і трансформуючись. Добросовісна поведінка учасників ринку піде на користь усім – і самим учасникам, і споживачам, і інвесторам. Тому компанії мають бути самі зацікавлені в тому, щоб не було недобросовісних гравців на ринку. Для цього ми запровадимо інструмент саморегулівних організацій, що дасть змогу ринку самостійно регулювати певні речі з питань етики, стандартів надання послуг, розкриття інформації, а в перспективі вони, можливо, навіть отримають певні повноваження регулятора. Як приклад можна навести свого роду СРО страхового ринку, яка вже діє, — Моторне (транспортне) страхове бюро. Це давно функціонуючий орган, проте ми бачимо, що він потребує певних змін, зокрема з точки зору його корпоративного управління. Ми абсолютно переконані, що бюро має бути позбавлене і політичного впливу, і участі регулятора в його поточній роботі. Тільки члени ринку, ті, хто надає ці послуги, відшкодовує, формує фонди, повинні самі управляти ними. Ми сподіваємося, що бюро стане таким прикладом самостійного й усвідомленого саморегулювання і саме його учасники забезпечать добросовісні практики на ринку.
Джерело