Лізинг – один із небагатьох фінансових інструментів, які у наш непростий час однаково вигідні, як лізингодавцям, так і отримувачам цієї послуги. Для перших така угода є менш ризикованою, ніж кредит під купівлю сільгосптехніки, бо, у разі несплати, можна швидко забрати лізингову техніку назад і не очікувати судової тяганини. У других – вигоди від лізингу у тому, що окрім конкретної одиниці техніки він не ризикує своїм іншим майном. Але навіть за таких умов об’єми лізингу в Україні занадто малі, щоб гарантувати аграріям стабільне фінансування. Особливо це стало актуальним, коли надія на інші джерела фінансування – приміром на банки – майже щезла. Серед останніх реально кредитує агросектор лише кілька установ. AgroDay вирішив дослідити, як працює лізинговий ринок в Україні і які перспективи у нас всіх взагалі є.
Незрівнянний взірець
Вже 120 тисяч сімейних фермерських господарств в США отримали кредити від агентства FSA при Міністерстві сільського господарства країни. У минулому фінансовому році FSA ощасливила, зокрема, 25 тисяч так званих фермерів-початківців. Кредити видавалися на розвиток ферм великої рогатої худоби, тепличних та виноробних господарств, птахоферм і т. п. За останній рік агентство надало американським фермерам 5,9 млрд дешевих кредитних доларів, повідомило днями USAID. А в Україні вся банківська система держави спромоглася «закредитувати» аграріїв лише на $2 млрд в перерахунку на американську валюту. За станом на кінець листопада 2017 року залишок коштів у представників сільського господарства на рахунках вітчизняних банків, згідно інформації НБУ, становив лише 59,6 млрд грн.
Крім традиційних кредитів сільгоспкомпанії на Заході мають можливість скористатися і більш сучасним, а ніж традиційні кредити, фінансовим інструментом, який став там вже популярним – придбати техніку та обладнання в лізинг. У тих же США, наприклад, обсяг нового бізнесу по лізингу вже практично досяг $100 млрд за рік. Тільки за грудень 2017 року, цей показник склав $12,8 млрд. Про це свідчить повідомлення американської лізингової асоціації ELFA від 25 січня ц.р.
У США обсяг нового бізнесу по лізингу досяг $100 млрд за
рік
В Європі теж в лізинг техніки купується вже на мільярди євро щорічно. Обсяг ринку лізингу в будь-якій із 26 європейських країн, що мають своїх представників в асоціації Leaseurope (представляє близько 94% лізингового ринку Європи, офіс – у Брюсселі), істотно перевищує український. Наприклад, в сусідніх Словаччині та Польщі нових договорів лізингу тільки за першу половину 2017 року було укладено на €1,1 млрд і €7,3 млрд. А в розвинених Німеччині та Великобританії ринок уже досяг рівня в €25,5 млрд і €39,1 млрд.
В Україні поки що лізинговий ринок набагато менший за розмірами. Його об’єм у 2016 році, згідно інформації Нацкомфінпослуг, був еквівалентним лише $0,4 млрд, а за підсумками трьох кварталів 2017 року – $0,35 млрд. Офіційно за перші 9 місяців минулого року, за даними галузевого регулятора, договорів фінансового лізингу було укладено на суму 9,3 млрд грн. Загальна вартість діючих лізингових договорів станом на 30.09.2017р становила 24,1 млрд грн. І лише 6,5 млрд грн. з них перепадає на сільське господарство (тобто всього $0,24 млрд за офіційним курсом валют на звітну дату).
У підсумку маємо, на жаль, мікроскопічний рівень проникнення такої перспективної фінансової послуги як лізинг у сільське господарство рідної країни. За розрахунками AgroDay, лише 0,2% сільгосптехніки, що є в наявності зараз у всіх українських аграріїв, знаходиться у лізингу. З приблизно 2 мільйонів одиниць тракторів, комбайнів, сіялок, культиваторів та іншої сільгосптехніки, яку механізатори готують до виходу в поле в нинішньому сезоні, лише біля 4 тисяч агрегатів, придбаних по лізинговій схемі.
Хоча ситуація з часом трохи покращується. Так, приблизно з 45 тисяч одиниць агротехніки, куплених сільгосппідприємствами протягом минулого року, близько однієї тисячі агрегатів придбані саме за лізинговою схемою. Тобто на лізинг у минулому році перепало в середньому 2% сільгосптехніки. А в сегменті тракторів та комбайнів в 2017 році частка лізингової техніки сягнула 5-6%. Виходить, що поточний рівень проникнення лізингу у сільське господарство на порядок вищий за відповідний показник всього парку сільгосптехніки, сформованого накопиченням за всі попередні роки.
На умовах лізингу у минулому році придбали у середньому 2% сільгосптехніки
Але для галузі, яка намагається боротися за світові експортні ринки, та ще й маючи при цьому вкрай обмежені фінансові ресурси для модернізації своїх виробництв, темпи впровадження лізингу занадто низькі. Хоча аналіз свідчить, що ресурси для помітного покращення ситуації є.
Покращити клімат для розвитку лізингу в Україні, за оцінками експертів, могло би прийняття закону «Про фінансовий лізинг» в новій редакції (законопроект №6395). Але цей проект Верховна Рада досі не розглянула, хоча зареєстрований він ще 19 квітня 2017 року, а профільним комітетом Парламенту був рекомендований 5 вересня до розгляду та прийняття в першому читанні за основу. І вже 5 місяців документ чекає свого розгляду народними обранцями в сесійні залі.
вже 5 місяців зміни у закон «про фінансовий лізинг» чекають свого розгляду
у ВРУ
Через недосконалість нормативного та законодавчого регулювання та внаслідок дії макроекономічних факторів ринок фінансового лізингу у сільському господарстві України, на думку члена Нацкомісії, що здійснює держрегулювання у сфері ринків фінпослуг, Олександра Залєтова, продовжує перебувати «у певній стадії стагнації». Саме задля вирішення вказаних проблем, а також заради приведення законодавства у відповідність до сучасних практик та кращого світового досвіду, ще в 2016 році розпочато підготовку нової редакції вказаного вище закону.
В роботі приймали участь Нацкомфінпослуг та представники ринку фінансового лізингу, зокрема асоціації «Українське об’єднання лізингодавців», а також експерти проекту USAID «Трансформація фінансового сектору» в Україні. Зазначені пропозиції якраз і знайшли відображення у законопроекті №6395, розповідає пан Залєтов.
На переконання члена Нацкомфінпослуг, реалізація запропонованих змін у законодавстві значно збільшить пропозиції на ринку довгострокових ресурсів для українських підприємств. Це також підвищить конкурентоспроможність аграріїв та здешевить . У свою чергу, так лізінгові операції подешевшають для самих лізингоодержувачів.
Але і в умовах законодавства зразка 1997 року в редакції 2014 року (терміни прийняття та останнього внесення змін до діючого закону про фінансовий лізинг) за деякими показниками ринок лізингу демонструє позитивну динаміку. Зокрема в цілому ринок лізингу в Україні за неповний останній рік зріс на 20% – вартість договорів лізингу, укладених за січень-вересень, зросла до 9,33 млрд грн у 2017 році проти 7,77 млрд грн за відповідний період 2016-го.
ринок лізингу в україні за неповний останній рік зріс на 20%
Загальна вартість діючих договорів станом на 30 вересня теж збільшилась у нинішньому році на 1% – до 24,14 млрд грн (з 23,91 млрд грн роком раніше, за даними Нацкомфінпослуг). Хоча слід зазначити, що вказані показники збільшились не завдяки розвитку лізингу у сільському господарстві (і навіть не в харчовій промисловості), а внаслідок покращення ситуації у сфері послуг та в будівництві, а також за рахунок активізації придбання транспортних засобів у лізинг.
Разом з тим, як зазначає представник Нацкомфінпослуг Олександр Залєтов, на 202 млн грн збільшилась за рік вартість сільськогосподарського обладнання та техніки (крім транспорту), переданих лізингодавцями у фінансовий лізинг лізингоодержувачам – станом на 30.09.2017р вона склала 4,01 млрд грн.
Збільшився протягом минулого року і парк сільгосптехніки, у лізингових компаній, що входять до складу асоціації «Українське об’єднання лізингодавців» (об’єднує компанії, що володіють, як запевняють в асоціації, 80% національного лізингового портфеля). Станом на кінець 2017 року вони сукупно збільшили на 2% техніки переданій в лізинг, що збільшило їхній парк до 3415 одиниць машин.
При цьому кількість переданих по лізингу агрегатів виросла у більшості лізингових компаній асоціації, що реально працюють з представниками аграрної галузі. Річний приріст парку сільгосптехніки у таких лізингових компаній сягнув, за даними асоціації, 11-16% за 2017 рік. А обсяг нового бізнесу в цілому у представників асоціації, за попередніми оцінками керівників цієї організації, зріс протягом 2017 року приблизно в 2 рази. Щоправда, подвоєння бізнесу відбувалось, за спостереженнями AgroDay, в основному за рахунок надання у лізинг автотранспорту.
Слід зазначити, що динаміка лізингового бізнесу у аграрній сфері у кращих компаній в Україні зараз приблизно співпадає з темпами розвитку лізингу на західних ринках (а в деяких інших сегментах навіть перевершує останні). Адже за даними Leaseurope, європейські країни загалом за першу половину 2017 року надали у лізинг засобів та обладнання на 10,5% більше, ніж за аналогічний період попереднього року. А обсяг американського ринку лізингу зріс за 2017 рік, за інформацією ELFA, на 5%.
Здавалося б, Україна зараз в тренді, лідери «їдуть» швидко, пелетону є на кого рівнятися, все гаразд. Однак, по-перше більшість суб’єктів вітчизняного лізингового ринку, на жаль, топчеться на місці, тягнучи весь ринок донизу. По-друге, за низкою показників вітчизняний ринок лізингу у сільському господарстві в цілому зараз навіть деградує (див., наприклад, діаграму «Вартість договорів…»). А по-третє, щоб реально наблизитися за рівнем розвитку до західних ринків, темпи росту українського загалом повинні бути в рази вищими за динаміку взірцевих.
За орієнтир у такому наближенні можна брати реальні показники найбільш динамічних ринків окремих європейських або навіть африканських країн. Приміром, у першій половині 2017 року Греція продемонструвала 55% приросту ринку лізингу, а Естонія – 23%. Для сегменту лізингу обладнання (без автотранспорту та нерухомості) у якості взірця можна було б взяти, наприклад, ринки Естонії, Марокко чи Латвії, обсяг яких збільшився за вказаний період на 39, 38 та 28 відсотків відповідно. Потрібно лише усвідомлювати, що без кардинальних заходів лідерів не наздогнати.
Крихти оптимізму щодо успішної участі вітчизняного ринку лізингу у подібній гонці з переслідуванням та досяжності лідерів хоча би за темпами розвитку (не кажучи вже про обсяги послуг) в найближчому майбутньому дає деяка активізація у цьому сегменті декількох з найбільших за активами банків в Україні. Причому саме з нинішнього року. Позитивні зміни стосовно послуг лізингу у сільському господарстві передбачаються і у планах суто лізингових компаній. Детальніше про все це – у наступному розділі (буде опубліковано о 19.00 9 лютого 2018 року). А мірилом аналізу буде рівень кардинальності змін у діяльності учасників ринку. Адже без суттєвого прискорення Україна так і залишиться в ар’єргарді світового лізингу.
На ринку лізингу в Україні панують лізингові компанії. Мовою Нацкомфінпослуг – юридичні особи, які не є фінансовими компаніями, і які мають відповідну ліцензію.
Перших станом на 06.12.2017р було, за даними регулятора, 193 компанії. З них ліцензії щодо надання послуг фінансового лізингу мали тільки 86 компаній. А реально такі послуги зараз надають, мабуть не більше 20-30 компаній. За підсумками перших трьох кварталів 2017 року лізингові компанії володіли 99% ринку фінансового лізингу в Україні. За 9 місяців вони уклали 5707 відповідних договорів, середня вартість яких зросла до 1,6 млн грн. (проти 1,1 млн грн. на один договір у 2016 році).
На аграрну сферу офіційно перепадає зараз близько 27% сукупної вартості таких договорів. Формально галузь займає друге місце за пріоритетами на ринку лізингу – у фаворитах станом на кінець вересня минулого року, за статистикою Нацкомфінпослуг, був транспорт з часткою ринку у 31%. Але фактично частка сільського господарства є більшою, оскільки частина клієнтів класифікується як сфера транспорту, переробки та послуг, зазначає керівник напрямку «Небанківські фінансові установи» проекту USAID «Трансформація фінансового сектору» Іван Вишневський. Схожа ситуація, на його думку, і з структурою портфелю за видами обладнання. «Спеціалізована техніка та машини для сільського господарства складають 22% від загальної суми договорів фінансового лізингу. Але якщо взяти до уваги те, що частина інших транспортних засобів також використовуються в цілях сільського господарства, то частка обладнання, взятого в лізинг для сільгосппотреб, зросте до 40%», – говорить експерт.
Деякі лізингові компанії публічно визнають, що сільське господарство для них – клієнт №1. Приміром, директор з корпоративних продажів компанії «ОТП Лізинг» Вадим Кудрей запевняє: «Найбільша частка в нашому портфелі – сільгоспвиробники». І додає:«Їм ми передали у лізинг протягом 2017 року близько 1100 одиниць сільгосптехніки, вартість якої – приблизно $85 млн».
Найбільш активні зараз у сегменті послуг лізингу для підприємств сільського господарства такі компанії як «ОТП Лізинг», «Ленд-Ліз», «УЛФ-Фінанс», «Теком-Лізинг» та інші. Чималий аграрний портфель також у компанії «Райффайзен Лізинг Аваль». Серед відносно успішних лізингових компаній є немало підконтрольних власникам банків. Слід зазначити також, що до реєстру лізингових компаній входять і такі, що створені безпосередньо постачальниками сільгосптехніки.
«Лідером у наданні послуг фінансового лізингу для підприємств аграрної сфери є компанія «ОТП Лізинг». Протягом 2017 року вона передала у лізинг більше 100 тракторів та 30-ти комбайнів, а також понад 100 одиниць іншої сільгосптехніки: оприскувачів, сіялок, жаток, обладнання для обробітку грунту», – каже Іван Вишневський з USAID. І зазначає, що попитом у аграріїв минулого року користувались як дорогі трактори (торгових марок Case, New Holland, Fendt, John Deere), так і дешевші («Беларус», МТЗ). В сегменті лізингу недорогої техніки, на думку експерта, конкурентами «ОТП Лізинг» є «Ленд-Ліз» (ТМ «Альфа-Лізинг»), «УЛФ-Фінанс» і «Теком-Лізинг».
Намірами запропонувати агроринку нові програми лізингу за привабливими цінами інтригує і генеральний директор компанії «VAB Лізинг» Людмила Золотарьова. «В першому кварталі 2018 року ми плануємо запровадити нові спільні програми з постачальниками та виробниками сільгосптехніки, в рамках яких фінансові умови лізингу для аграріїв будуть суттєво нижчі середньо ринкових», – каже вона. І повідомляє, що компанія планує у 2018 році працювати над удосконаленням якості послуг та створенням лінійки додаткових сервісів для своїх клієнтів як по агролізингу, так і за іншими програмами.
Банківський лізинг
Надають послуги лізингу агровиробникам і безпосередньо банки, без посередництва лізингових компаній зі складу власних банківських груп. Але і кількість таких банків поки що невелика, і обсяг послуг лізингу у них незначний. З цієї когорти за останнім критерієм виокремлюється хіба що ПриватБанк. За його власною інформацією, в 2017 році банк уклав 32 угоди лізингу з сільгосппідприємствами на загальну суму 68 млн грн. І станом на 01.01.2018р в банку діяло 294 угоди вартістю 306,4 млн грн.
Головною особливістю програм лізингу для сільгоспвиробників від ПриватБанку є те, що він працює без участі лізингових компаній. Тобто надає послугу безпосередньо клієнту, що, в свою чергу, знижує кінцеву вартість фінансування і підвищує швидкість оформлення для потенційного лізингоодержувача, пояснює перший заступник голови правління ПриватБанку Олег Сергєєв.
Керівник ПриватБанку теж запевняє (як і представники лізингових компаній), що агросектор входить зараз до переліку найбільш пріоритетних галузей обслуговування для нього. «Сільське господарство, з огляду на поточну економічну ситуацію в країні, є однією з найстабільніших і найприбутковіших галузей. Логічно, що в таких умовах фінансування аграріїв є пріоритетним напрямком для банку», – говорить замголови правління ПриватБанку.
Банк постійно покращує умови лізингових продуктів, знижує відсоткові ставки, надає кредитні канікули при придбанні сільгосптехніки, додає він. «Завдяки цим програмам наші клієнти можуть придбати в лізинг не лише сільгосптехніку, але й різні типи обладнання та/або транспорту, необхідні для розвитку їхнього бізнесу, в тому числі і в нових для себе галузях», – інформує Олег Сергєєв.
Окрім ПриватБанку почали розвивати новий напрям в своїй роботі та надавати послуги фінансового лізингу напряму і ряд інших банків. За інформацією Івана Вишневського, таким чином вже діють Укргазбанк та Кредобанк. «На жаль, статистика НБУ не містить інформації про класифікацію портфелю та сегментацію клієнтів. Але з ринкової поведінки банків можна констатувати, що ПриватБанк проводить більш універсальну політику, Укргазбанк активний у співпраці з комунальними підприємствами, а Кредобанк – у сфері транспорту», – констатує експерт USAID.
Відомо також, що протягом 2017 року вагони та інше майно у лізинг надавав і Таскомбанк. За оцінками AgroDay, невдовзі можна очікувати проявів подібної активності і від деяких інших банків. Вірогідно, навіть і від тих, що такі послуги в минулому році зовсім не надавали. А от в якій мірі вони будуть спеціалізуватися на обслуговуванні аграріїв, поки що невідомо.
В цілому банки надають поки що небагато лізингових послуг безпосередньо аграріям, рахує директор асоціації «Українське об’єднання лізингодавців» Марина Масіч. На її думку, банкам зручніше надавати такі послуги через підконтрольні лізингові компанії. Хоча з нинішнього року банківські установи дійсно можуть активізуватися на ринку лізингу, вважає Марина Масіч. І пояснює це тим, що в певній мірі для банків покращились норми щодо обліку лізингових операцій.
Пошуки інших каталізаторів
Менше 1% послуг лізингу надають фінансові компанії. Номінально таких компаній, за даними Комплексної інформаційної системи Нацкомфінпослуг, станом на 30.01.2018р було 409. Хоча реально на ринку працюють, схоже, лише одиниці. Проте динаміка обсягу їх послуг протягом минулого року була високою. За рік вартість договорів лізингу фінансових компаній зросла більше, ніж у 7 разів (до 121 млн грн., за перші 9 місяців 2017р.). І за умови дотримання минулорічних темпів розвитку з цими компаніями провідні гравці ринку будуть вимушені невдовзі рахуватись. Але якщо це і станеться, то вірогідно, уже в наступному, 2019 році. До речі, середня вартість одного договору лізингу у фінансових компаній у минулому році теж різко зросла, і тепер удвічі перевищує аналогічний показник лізингових компаній – за неповний 2017 рік вона складала 3,4 млн грн.
Умови надання лізингу сільгоспкомпаніям ринок пропонує теж начебто прийнятні. Початковий внесок зазвичай становить від 20-30% вартості техніки чи обладнання, що клієнт бажає придбати.
Угоди компанії пропонують укладати на термін до 3-5 років, за базовими ставками – від 3% у гривні (в залежності від партнерської програми), типове здорожчання об’єкту лізингу – від 7% за рік у гривні. Кількість документів для прийняття рішення про надання лізингового фінансування – до 30 одиниць для юридичних осіб і до 20 – для ФОП.
Терміни отримання об’єкта лізингу зазвичай коротші, ніж при оформленні кредиту, а ризики втрати майна менші (на термін лізингу воно залишається у власності лізингодавця). Вимоги до лізингоодержувачів не високі, але шаленого попиту на послугу нема. «Революційних» змін щодо умов надання лізингу на 2018 рік AgroDay на ринку не виявив.
Не зійде з небес і державна політика щодо економічного стимулювання використання лізингу в країні. Адже, як зазначає Іван Вишневський, всі державні програми фінансового стимулювання розробляються в Україні для роботи виключно через банки. Зокрема програма компенсації процентних ставок за кредитами, програма компенсації на придбання техніки українського виробництва та інші. Лізингові компанії держава мабуть ще не розгледіла. В кращому випадку вони можуть дочекатися в поточному році прийняття нової редакції вже анонсованого закону про фінансовий лізинг. До того ж, введення в дію цього закону передбачається лише через 6 місяців з дня його опублікування, тобто не раніше серпня місяця. Песимізм деяких експертів щодо державної підтримки не поділяє Людмила Золотарьова з «VAB Лізинг». Відзначаючи важливість та перспективність сільського господарства для економічного розвитку країни, вона припускає, що «можливо з’являться нові програми державної підтримки саме агролізингу в 2018 році».
Отже в цілому суттєвих та безумовних передвісників для старту саме в поточному році гонки переслідування західних провідних ринків з боку українського лізингу не проглядається. Вітчизняний ринок продовжує свій еволюційний розвиток. Аграрії в нинішньому сезоні мають задовольнятися і надалі вибірковим, доволі стриманим фінансуванням своїх виробничих програм.