Що на сьогодні вигідніше: взяти кошти в кредит, на який придбати техніку чи взяти техніку в лізинг?
Відповідь на це питання досить проста, яка не вимагає додаткового дослідження: ці способи отримання майна у разі, якщо недостатньо власних коштів, рівноцінні. Але, в одній ситуації буде вигідніше кредит, а в іншій лізинг.
А що таке «вигідніше»?
Як правило, вигіднішим ми називаємо те, за що менше платити грошей. Наприклад, якщо беручи кредит ми отримаємо бажану техніку за 500 тис. грн, а взявши ту саму техніку в лізинг наш гаманець схудне на 600 тис. грн, вигіднішим (дешевшим) буде кредит. Але в реальному житті не завжди рішення приймається на користь дешевшого варіанту. По-перше, дешевший варіант може бути недоступний з якихось причин. По-друге, дешевший варіант може містити якісь інші неприйнятні умови.
Таким чином, на практиці можуть вибирати не те, що вигідніше (в плані дешевше), а те, що доступніше.
Які критерії свідчать про доступність?
Наприклад, техніка, яка потрібна суб’єкту господарювання, реалізується за лізинговою схемою. Або на заваді отримання кредиту може стати неприваблива кредитна історія суб’єкта господарювання — в кредиті йому можуть просто відмовити. То ж єдиною можливістю залишиться взяти потрібне в лізинг.
Інший критерій доступності — строк отримання бажаного. Наприклад, отримання кредиту може розтягтися на місяць-два. А для лізингу вистачить, приміром, двох тижнів. То ж якщо бажане потрібно якнайшвидше і чекати немає часу, доведеться погоджуватися на швидший варіант.
Приклад розрахунку кредиту та лізингу
Суб’єкт господарювання має потребу в тракторі, вартість якого 1 000 000 грн. Власні кошти на придбання відсутні, тому доводиться шукати варіанти залучення позикових коштів.
Лізингова компанія, до прикладу, пропонує такі умови:
сплата одноразового платежу 20% (1 000 000 х 20% = 200 000 грн);
одноразова комісія 1% від вартості трактора — 10 000 грн (1 000 000 х 1%);
залишок суми 800 000 грн (1 000 000 — 200 000) сплачується рівними частинами щомісяця протягом року зі сплатою 10% річних. Загальна сума відсотків, які слід сплатити — 44 000 грн.
Всього за трактор доведеться заплатити 1 054 000 грн (1 000 000 + 10 000 + 44 000).
Банк пропонує кредит:
22% річних від суми кредиту 1 000 000 грн з помісячною сплатою. Загальна сума відсотків, яку слід сплатити, — 119 170 грн.
1% одноразової комісії — 10 000 грн (1 000 000 х 1%).
Всього трактор обійдеться в 1 129 170 грн (1 000 000 + 119 170 + 10 000).
Як бачимо, що лізинг дешевше на 75 170 грн.
І начебто суб’єкту господарювання слід безумовно погоджуватися на лізинг. Але тут можуть включитися критерії доступності. За лізинг потрібно відразу сплатити перший платіж 200 000 грн плюс одноразово — 10 000 грн.
За кредитної схеми потрібно буде сплатити під час отримання кредиту тільки одноразовий платіж 10 000 грн. Потім перший платіж (тіло кредиту плюс відсоток) через місяць після отримання кредиту — 102 тис. грн. Відтак, варіант з кредитом доступніший, хоча в загальному підсумку і дорожчий.
Особливості кредиту та лізингу
Чиє майно?
Якщо майно отримане на лізингових умовах, то право власності на нього залишається за лізингодавцем. Лізингоотримувач (суб’єкт господарювання) лише користується таким майном. Таким чином, він не може ним розпоряджатися, наприклад, продати. Перехід права власності відбудеться після закінчення лізингового договору. Інколи договір укладають на орієнтовний строк амортизації об’єкта. Виходить, право власності на об’єкт перейде до лізингоотримувача тоді, коли він вже відслужив своє — повністю замортизований.
Якщо майно придбане за кредитні кошти, то ситуація може бути подібною до лізингової. Наприклад, у кредитному договорі записано, що до моменту повної сплати кредиту придбане за кредитні кошти майно є власністю банку. Інший варіант — придбане майно буде у заставі банку. Але може бути і така ситуація, що придбане майно перейде у власність суб’єкта господарювання, то ж він зможе розпоряджатися ним без обмежень на власний розсуд — продати, передати в оренду тощо.
Майно отримали (за кредитною чи лізинговою схемою), а виплачувати кредит (лізинг) немає фінансової можливості
Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону від 16.12.97 р. № 723/97-ВР «Про фінансовий лізинг», далі — Закон про фінлізинг, у разі прострочення сплати лізингового платежу більш як на 30 днів лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.
Це дуже неприємний момент лізингової схеми. Уявіть ситуацію, що ви вже сплатили половину лізингових платежів і залишилося зовсім трохи до фінішу. А коштів — немає. 30 днів — і лізингова компанія повертає об’єкт лізингу собі.
У разі з кредитною схемою так просто взяти і забрати придбане за кредитні кошти майно не вийде. Стягнення тільки за рішенням суду. А суд може розтягтися на довго. Та й у суді можна позмагатися за своє право подовжити сплату кредиту. Причому, навіть якщо кредитний договір забезпечено заставою майна, звернути стягнення на це майно також можливо лише за рішенням суду, якщо інше не передбачено договором або законом (див. ст. 590 Цивільного кодексу).
Свобода користування та володіння майном
Статтями 11, 14 Закону про фінлізинг на отримане за лізингом майно накладаються певні обмеження використання.
Наприклад, користуватися майном потрібно відповідно до його призначення та умов лізингового договору. Наприклад, за лізингом отримали трактор. Договір передбачає використання лише лізингоотримувачем. Виходить, надати таке майно в сублізинг не вийде.
Далі: лізингоотримувач повинен виконувати зобов’язання щодо утримання предмета лізингу, підтримувати його у справному стані. Звісно, що він і так буде все це робити. Але ж є відмінність — робити за власним бажанням чи за примусом.
Наступний неприємний момент: лізингоотримувач повинен надавати лізингодавцеві доступ до предмета лізингу й забезпечувати можливість здійснення перевірки умов його використання та утримання тощо.
Щодо майна, придбаного за кредитні кошти, можуть бути такі самі обмеження свободи. Потрібно дивитися умови конкретного кредитного договору.
Чи можуть у позичальника арештувати отримане ним майно?
Майно, отримане за лізинговою схемою — ні. Тому що воно є власністю лізингової компанії. Придбане на кредитні кошти можуть арештувати, якщо право власності на майно належить нашому суб’єкту господарювання.
Складнощі оформлення
Відразу скажемо, що процедура оформлення лізингу простіша за кредит, тому що укладається лізинговий договір, за яким і майно отримується, і платежі сплачуються. Цей договір регламентує всі питання лізингової схеми.
У разі кредиту укладається договір з постачальником щодо придбання майна, потім кредитний договір з банком. Потім кошти банком перераховуються на рахунок нашого суб’єкта позичальника, а останній вже перераховує на рахунок постачальника майна. Кредитна схема громіздкіша за лізингову.
Банкрутство лізингової компанії
Отримане за лізингом майно до моменту закінчення договору є власністю лізингової компанії. То ж якщо остання збанкрутує, лізингове майно можуть забрати в рахунок погашення боргів.
Власне, залежно від умов кредитного договору це може трапитись і з майном, придбаним у кредит. Але якщо це дійсно класичний кредит, коли є дві окремі угоди — з постачальником на придбання майна і з банком на отримання кредиту, — і майно за першим договором переходить у власність позичальника, то банкрутство банку ніяк не повинно позначитися на долі цього майна.
Позичальники нашого боржника
Лізингові послуги надаються як лізинговими компаніями, так і банками. А послуги кредитування надаються тільки банківськими установами. Якщо взяти до уваги, що лізингова компанія для того, щоб придбати предмет лізингу бере кредит в банку, закладає банківські відсотки у калькуляцію власного відсотку, то стає зрозумілим, що лізинг може коштувати дорожче. А лізинг, що надається банками, може бути вигіднішим.
Що маємо у підсумку?
Як кредит, так і лізинг є способами отримання суб’єктом господарювання майна для використання у власній діяльності, якщо власних коштів на придбання цього майна не вистачає. За своєю ефективністю ці способи рівноцінні. Кожен з них може бути вигіднішим (дешевшим) залежно від умов кожного конкретного договору. Щоб порівняти, який з цих двох дешевший, слід просто порахувати всі платежі, які доведеться сплатити за умовами кожного конкретного договору.
Але на практиці обирають не обов’язково дешевший варіант. Обирають доступніший. Наприклад, дешевший варіант може передбачати первісний одноразовий платіж, на сплату якого у позичальника не буде коштів. Тоді доведеться вибрати у підсумку дорожчий, але без первісного внеску.
Кожен спосіб має свої характерні особливості. Наприклад, у разі лізингу при несплаті платежів понад 30 днів лізингодавець може в односторонньому порядку відмовитися від договору лізингу і повернути собі об’єкт лізингу на підставі виконавчого напису нотаріуса. А у разі кредиту стягнути несвоєчасно повернутий кредит можна хіба що за рішенням суду. Щоправда, обираючи кредит чи лізинг на ці особливості дивляться в останню чергу. Критерій вибору простіший: що дешевше і що доступніше.
Олександр Золотухін,
консультант з оподаткування і бухгалтерського обліку