КИЇВ – 5 липня 2021 року. Асоціація лізингодавців України радо вітає законопроект, зареєстрований у Верховній Раді України «Про внесення змін до Кодексу України «Про адміністративні правопорушення» (№5717), поданий народним депутатом, П. Павлішем. Він нарешті вводить поняття відповідальності юридичної особи та усуває рудиментарну норму про відповідальність виключно фізичних осіб.
Прийняття зазначених змін дозволить, зокрема, закріпити на законодавчому рівні відповідальності юросіб-власників транспортних засобів за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису).
Передбачені зміни узгоджуються з практикою європейських, та навіть колишніх пост-радянських країн, а також із принципом персональної відповідальності, передбаченої ст. 61 вітчизняної Конституції. Дані новації стали особливо актуальними після запровадження в Україні системи автоматичної фото- та відео-фіксації порушень правил дорожнього руху. Система передбачала адміністративне стягнення для порушників таких правил, з метою упередження їх девіантної поведінки.
В той же час, ця умова не могла бути реалізована в повній мірі в існуючих нормативних реаліях, бо, по факту, відповідальність за порушення десятків тисяч водіїв орендованих та прокатних авто, а також автомобілів, що знаходяться в режимі фінансового лізингу, несли не безпосередні порушники правил на дорозі, а директори номінальних власників таких автопарків і автомобілів. Тобто люди, які ніколи не вчиняли того, повинні розраховуватися зі своєї власної кишені, бо так приписує діюча редакція статті 142 Кодексу про Адміністративні правопорушення (прийнятого ще 1984 р.), яка передбачає відповідальність саме керівника, а не юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб.
Саме вона призвела до того, що тисячі штрафів за адміністративні порушення на автошляхах почала покладатися на осіб, які не лише не вчиняли будь-яких правопорушень, а, в деяких випадках, й зовсім не мали права керування транспортним засобом. Їм достатньо бути лише директором фірми, яка володіє автопарком. Тож, всі керівники лізингових компаній України, перевізників, прокатників, банків і тому подібних структур, за кілька днів від початку авто-фіксацій перетворилися на злісних правопорушників і почали відповідати перед державою своїми коштами та майном за чужі «гріхи».
Таким чином, почало порушуватися засадниче правило континентальної системи права, яке говорить про те, що відповідальність не може наставати без вини. В той же час, тисячі керівників в Україні, в тому числі керівники -іноземці, вже майже рік отримують мішки поштових конвертів зі штрафами на свої особисті домашні адреси, та на свої власні імена ( іноді по 500 шт. в день). Вони змушені їх негайно погашати, задля уникнення вкрай несприятливих наслідків статусу боржника перед державою. У той же час, не дивлячись на невідкладне погашення такого штрафу за правопорушення іншої особи, такі наслідки все рівно періодично настають – бо частина штрафів губиться по дорозі, або відправляється за помилковою адресою. Тоді керівники автоматично стають суб’єктами виконавчого провадження, потрапляють у реєстр боржників, та отримують весь набір обмеження прав і свобод, притаманних цьому статусу (мали випадки арешту власних банківських рахунків директорів, майна та нерухомості, а також зростали ризики обмеження їх вильоту з країни чи отримання дозволу на роботу для керівників-іноземців).
Такий стан справ є несправедливим та дискримінаційним, він порушує засадничі права й свободи людини, створюючи зайву соціальну напругу. Крім того, безпідставно підриває авторитет абсолютно законослухняних топ-менеджерів, як українців, так і керівників міжнародного рівня- іноземців, які задля врегулювання зазначених проблем нерідко змушені звертатися до посольств своїх країн.
Тож, становище, що склалося, негативно впливає на репутацію України та її бізнес-клімат, інвестиційну привабливість і як наслідок – знижуватиме і надалі її позицію в рейтингу ділової сприятливості Doing Business. Тож врегулювання цього питання є вкрай назрілим та невідкладним, і зазначені ринки та галузі очікують якнайскорішого прийняття даного закону.