Фінансовий лізинг в Україні в 2019 р збільшився на 18%

Джерело: Інтерфакс

Небанківські фінансові установи в 2019 році уклали договори фінансового лізингу на суму близько 26,3 млрд грн, що на 18,3%, або на 4 млрд грн, більше, ніж за 2018 рік, повідомив агентству “Інтерфакс-Україна” член Нацкомфінпослуг України Олександр Залєтов.

За його словами, за рік кількість укладених договорів фінансового лізингу зросла на 50%, або на 5,2 тис. од., і склало близько 15,5 тис. од.

На думку Залєтова, значне збільшення фінансового лізингу в основному викликане зростанням фінансування цих операцій за рахунок банківських кредитів, коштів міжнародних фінансових організацій і випуску лізингодавцями боргових цінних паперів. Зокрема, обсяг залучених кредитів на кінець 2019 року склав 5,8 млрд грн, що на 20%, або на 962 млн грн, більше, ніж в попередньому році. Сума випуску корпоративних облігацій склав 254 млн грн (на 70,9%, або на 105 млн грн більше. Кошти міжнародних фінансових організацій, які інвестовані на ринок фінансового лізингу, склали 496 млн грн.

Ще одним фактором зростання обсягів фінансового лізингу Залєтов назвав дерегуляцію на цьому ринку, що сприяло притоку капіталу, в т.ч. іноземного. Так, згідного рішенням Нацкомфінпослуг, фінансовий лізинг можуть здійснювати не тільки фінансові установи, а й інші юридичні особи, які отримали відповідну ліцензію.

Станом на кінець 2019 року в Україні налічувалося 439 фінансових установ з правом надання послуг фінансового лізингу, на них припадає 6,1% обсягу цього ринку, решта 93,9% складають 113 юридичних осіб, які не є фінансовими установами, але отримали ліцензію на надання послуг з фінлізингу. При цьому 93,4% лізингових послуг припадає на 20 найбільших юридичних осіб-лізингодавців. Найбільше зростання надання послуг фінансового лізингу юридичними особами-лізингодавцями за 2019 рік було наступним категоріям: фізособи – 149,7%, фізособам-підприємцям – 61,4%, юрособам – 16%.

За даними Залєтова, в структурі галузей фінансового лізингу договорів, укладених в 2019 році, переважають сільське господарство (6759 млн грн), транспорт (5262 млн грн), сфера послуг (1723 млн грн), харчова промисловість (1557 млн ​​грн), будівництво ( 1133 млрд грн), металургія (455 млн грн), комп’ютерна та телекомунікаційна сфера (353 млн грн), добувна промисловість (279 млн грн), переробна промисловість (199 млн грн) і медичне обладнання (81 млн грн).

Протягом 2019 року більшість договорів фінансового лізингу укладалися на термін від двох до п’яти років (66,2% на суму 17 376 млн. грн). При цьому спостерігається тенденція збільшення частки довгострокових договорів фінансового лізингу. Зокрема, вартість договорів фінансового лізингу терміном від двох до п’яти років зросла на 35,2%, або на 5,1 млрд грн.

Під час карантину Кабмін України встановив тимчасові обмеження в роботі підприємств, установ, організацій, в тому числі суб’єктів господарювання – фінансових установ, в частині обслуговування відвідувачів, але не заборонив їх діяльність в цілому. У зв’язку з цим Залєтов рекомендує лизингодателям більш активно використовувати дистанційну форму укладення договорів фінлізингу. Зокрема, як це передбачено законом “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав споживачів фінансових послуг” від 20 вересня 2019 голи, договори фінансового лізингу, крім паперової форми, можуть полягати дистанційно: у вигляді електронного документа, створеного відповідно до вимогами, визначеними законом “Про електронні документи та електронний документообіг”, а також шляхом приєднання клієнта до договору, який може бути наданий йому для ознайомлення у вигляді електрон ного документа на сайті особи, яка надає фінансові послуги, та / або (в разі надання фінансової послуги за допомогою платіжного пристрою) на екрані платіжного пристрою, що використовує особою, яка надає фінансові послуги і в порядку, передбаченому законом “Про електронну комерцію”.

Подальший розвиток ринку фінансового лізингу, за члена Нацкомфінпослуг, буде залежати від антикризових заходів, які повинні включати збільшення обсягів доступного фондування лізингодавців, спрощення регуляторного середовища та введення податкових стимулів. Важливим каталізатором зростання фінансового лізингу може стати також законопроект “Про фінансовий лізинг” №1111 від 29 серпня 2019, який спрямований на забезпечення балансу інтересів, як лізингодавця, так і лізингоодержувача, вважає Залєтов.