БІЗНЕС розбирався, чому так і не запрацювала програма доступних кредитів для бізнесу
“На жаль, програма де-факто не запрацювала на повну потужність. До оновлення програми, за три місяці, всіма банками-партнерами програми “Доступні кредити 5-7-9%” видано 451 кредит на загальну суму 276 млн грн. Це дуже мало”, — визнав нещодавно Ігор Петрашко, міністр розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства.
Недоступне доступне
Нагадаємо: державна кредитна програма “Доступні кредити 5-7-9%” запроваджена у лютому поточного року за ініціативи Президента України з метою спрощення доступу мікро- та малого бізнесу до банківського кредитування. Контроль за реалізацією програми покладений на Фонд розвитку підприємництва (ФРП). Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства здійснює підтримку програми “Доступні кредити 5-7-9%” в частині освітніх програм для підприємців, які хочуть стати її учасниками.
До програми від самого початку “автоматом” приєдналися чотири держбанки. З приватних комерційних банків на даний час доєдналися лише п’ять, найбільші з них Райффайзен Банк Аваль (поки єдиний банк із західним капіталом), ПУМБ та ТАСКОМБАНК. Банкіри кажуть, що попит на кредити є. Зокрема, ПриватБанк з лютого отримав понад 5 тис. заявок на розгляд. Але повні пакети документів надали лише 1160 потенційних позичальників.
Гальмує видачу те, що спочатку кредити надавалися лише для купівлі основних засобів (інвестиційні цілі) та під заставу. “І ми розуміємо, що вона (програма. — Ред.) не буде працювати зараз, бо банки не хочуть брати на себе ризики видачі коштів. Тому портфельні гарантії можуть стати рушієм кредитування”, — припускає пан Петрашко. Зазначимо, що умови програми переглядалися вже кілька разів.
Зокрема, 15 квітня Кабмін розширив державну програму на бізнес із річним доходом у 100 млн грн, тоді як раніше відповідна сума обмежувалася 50 млн грн. Крім того, була збільшена максимальна сума кредиту за програмою — до 3 млн грн.
Вже 29 квітня уряд підтримав пропозицію Мінфіну уточнити категорію суб’єктів підприємництва, які зможуть стати учасниками програми “Доступні кредити 5-7-9%” та зняти обмеження щодо максимальної суми кредиту для рефінансування під нульову процентну ставку.
По-перше, було уточнено, що отримати рефінансування в рамках антикарантинного пакету під нульову процентну ставку зможуть суб’єкти підприємництва, чий річний дохід не перевищував €10 млн. Було знято обмеження щодо максимальної суми кредиту на таке рефінансування. Обмежується лише сума державної підтримки, що надається суб’єкту підприємництва, яка сукупно не може перевищувати за будь-який трирічний період €200 тис.
По-друге, позичальники отримують можливість рефінансувати свої діючі кредити за ставкою 3%, 5%, 7% або 9% річних (залежно від категорії кредиту) на термін до п’яти років у сумі до 3 млн грн. Обидва види рефінансування стали доступними для позичальників, які мають кредити у будь-якому банку України.
По-третє, бізнес отримав змогу оформити відстрочку зі сплати не лише тіла кредиту, але й відсотків на його обслуговування. Така відстрочка може сягати дев’яти місяців і залежить від мети надання державної підтримки. Як бачимо, численні часті зміни роблять програму ще більш заплутаною та незрозумілою.
Це аж ніяк не сприяє її популярності.
Між тим бізнес скаржиться на недоступність та дорожнечу кредитів.
“Наразі кредити обходяться нам приблизно у 22% річних. Ця стаття складає значну частину собівартості нашої продукції”, — зазначає Дмитро Остапенко, співвласник компанії “Композит”, що виробляє фарби. Стосовно програми доступного кредитування бізнесмен зазначає: “Було багато піару, але не практиці — складна процедура отримання. Не знаю компаній, які б отримали фінансування за цією програмою”.
Водночас, відповідаючи на питання “які державні ініціативи можуть стати в нагоді вашому бізнесу?” в анкетуванні на сайті БІЗНЕСа, більшість респондентів вказують саме на кредитну програму уряду “5-7-9%” як на можливий інструмент підтримки. Тобто, надії не втрачають…
Канікули будуть?
Як відомо, ще наприкінці березня, невдовзі після початку карантину, Нацбанк закликав комерційні банки піти назустріч бізнесу та реструктуризувати кредитні зобов’язання у разі потреби. “Запити на реструктуризацію боргу досягли максимуму з ІІІ кварталу 2017 р. Саме цей фактор і потреба в поповненні запасів та обігових коштів були визначальними для попиту зі сторони великих підприємств у І кварталі 2020 р.. Натомість зі сторони малого та середнього бізнесу знижується попит на кредити для поповнення обігового капіталу та капітальних інвестицій”, — зазначається у звіті НБУ.
Вітчизняні банки розробили стандартні програми реструктуризації кредитної заборгованості. “Корпоративним клієнтам у 95% випадків ми надаємо відтермінування по сплаті тіла кредиту на три місяці. У виключних випадках ми готові робити капіталізацію відсотків, тобто додавати їх до суми основної заборгованості. Але це можливо лише у тому випадку, якщо клієнт має достатньо забезпечення та резерв збільшення кредитного навантаження”, — розповідає Іван Альмяшев, заступник голови правління ТАСКОМБАНКу.
Водночас є компанії, які, незважаючи на кризу, продовжують виконувати зобов’язання у повному обсязі. “Ми виконуємо зобов’язання перед банками повністю. Кредити використовуються для фінансування довгострокових лізингових контрактів. Тому залучаються на три-п’ять років”,— зазначає Валерій Ільченко, генеральний директор компанії “Ілта”.
25 травня ПриватБанк оголосив про зниження ставок за всіма кредитними програмами фінансування юридичних осіб та підприємців. Антикризові умови фінансування підприємців діятимуть до кінця 2020 р.
“Зниження кредитних ставок поширюється не лише на нові, а й на всі чинні кредитні угоди з бізнес-клієнтами. Клієнтам, які вже користуються кредитними програмами банку, розмір кредитної ставки буде перераховано у бік зменшення автоматично”, — йдеться у повідомленні. Зниження вартості кредитних ресурсів впроваджується за всіма програмами підтримки малого бізнесу — як за інвестиційними кредитами, так й програмами лізингу та фінансування оборотних коштів, за винятком клієнтів, яким проведено кредитні канікули/реструктуризацію боргу, чи які мають або матимуть прострочену заборгованість.