Бізнес звертається до Держави та Уряду щодо утисків на фоні критичного збільшення обсягів звітності


ВІДКРИТИЙ ЛИСТ

ПРЕЗИДЕНТУ УКРАЇНИ ВОЛОДИМИРУ ЗЕЛЕНСЬКОМУ

ТА ПРЕМ’ЄР-МІНІСТРУ УКРАЇНИ ДЕНИСУ ШМИГАЛЮ

від Асоціації «Українське об’єднання лізингодавців»
та ВГО «Український союз промисловців і підприємців»  

Щодо тиску на бізнес інструментами
фіскальної політики
Міністерства фінансів України
та Державної податкової служби
(звітування по формі 20-ОПП)

Шановний пане Президенте!
Шановний пане Прем’єр-Міністре!

Асоціація «Українське об’єднання лізингодавців», що представляє лізингову галузь України,  та  ВГО «Український союз промисловців і підприємців», що представляє інтереси вітчизняних товаровиробників, висловлюють Вам свою повагу та звертаються з наступним. Просимо  Вашої уваги до небезпечних фіскальних нововведень та практики їх застосування, які з’явилися нещодавно на всіх вітчизняних  ринках, перешкоджаючи веденню бізнесу та збільшуючи  соціальну напругу в суспільстві.

Український бізнес, який виявив велику відповідальність у важкі часи пандемії та глобального економічного спаду, сьогодні на жаль, піддається утискам з боку державних органів шляхом зазначених нововведень. Докладаючи титанічних зусиль до збереження робочих місць в ситуації рецесії, до збереження економічних зв’язків та обсягів надання товарів і послуг, він змушений відволікати величезні ресурси на адміністрування неінформативного звітування неоподатковуваного майна, яке вимагається запровадити в доповнення до вже  існуючого, і так обтяжливого масиву податкової звітності.

Так, тиск фіскальних органів здійснюється внаслідок застосування ними положень Податкового кодексу України (п.63.3 ПКУ) та Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 р. №1588 (надалі – Порядок), щодо подання повідомлення за формою 20-ОПП про будь-яке майно, що придбається лізинговими компаніями для подальшої передачі бізнесу, а також про майно промисловців і підприємців, що використовується в ході здійснення виробничої та іншої діяльності.

Норми були посилені Наказом Міністерства фінансів від 24.06.2020 р. № 323 «Про затвердження Змін до Порядку обліку платників податків і зборів», який з урахуванням збільшення вдвічі штрафних санкцій та поширеної останнім часом сумнівної практики ДПС – блокування податкових накладних з будь-яких причин, практично примушує бізнес до започаткування тотальної, дублюючої звітності “об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням або через які провадиться діяльність”. Та ще й з ризиком накладення штрафних санкцій за попередні роки “недекларування”.

Окрім безпідставного збільшення навантаження на бізнес, критичність ситуації полягає і в тому, що чинне законодавство не містить дефініції, що визначає  “об’єкти, які пов’язані з  об’єктом оподаткуванням”, а це значить що норма є оціночною, корупційномісткою, і неможливою до виконання в повному обсязі. Адже будь-який предмет, що використовується в бізнес-процесах, може бути віднесений до такої групи.

Податковим Кодексом України відносно даного поняття зазначається лише наступне: “Об’єктами оподаткування і об’єктами, пов’язаними з  оподаткуванням, є майно та дії, у зв’язку з якими у платника податків виникають обов’язки щодо сплати податків та зборів. Такі об’єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідним розділом цього Кодексу.”

Але виглядає очевидним, що такий обов’язок у бізнесу може і повинен виникати тільки по відношенню до об’єктів, що підпадають під перелік оподатковуваних. І цей перелік вичерпно визначений Розділом ХІІ ПКУ «Податок на майно». Розширювальне тлумачення даної нормативної конструкції про пов’язані об’єкти (а саме це зараз відбувається в підзаконних актах МФУ) призведе до появи величезного валу нікому не потрібної звітності, а нереалістична вимога стовідсоткового охоплення розширеного переліку  об’єктів – до таких же величезних  штрафних санкцій. Що, можливо,  і є кінцевою метою  нововведень.

Крім того, зазначеним Порядком передбачено, що повідомлення про об’єкти оподаткування повинен подавати, як власник об’єкту оподаткування, так і його отримувач, а значить в самій нормі закладено дублювання інформації. Це, в свою чергу, не покращує податковий контроль, а, на нашу думку, унеможливлює його, і призводить до зайвого адміністративного навантаження, як на платника податків, так і на контролюючий орган.

Слід зазначити, що інформація, яка потребує розкриття у повідомленні за формою 20-ОПП, переважно є дублюючою, оскільки міститься в інших формах податкової звітності та інших документах, що подаються у ДПС: зокрема, в Податкових деклараціях з ПДВ та прибутку підприємства,  з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), в Податковій декларації платника єдиного податку четвертої групи та додатку 1 «Відомості про наявність земельних ділянок» до неї, у заявах на реєстрацію акцизних складів, заявах на отримання ліцензії на зберігання пального.

Крім того, пунктом 8.5 Порядку передбачено, що у разі зміни відомостей про об’єкт оподаткування, а саме: “зміна типу, найменування, місцезнаходження, виду права або стану об’єкта оподаткування, платник податків надає до контролюючого органу за основним місцем обліку повідомлення за формою 20-ОПП з оновленою інформацією про об’єкт оподаткування, щодо якого відбулися зміни”. При цьому немає чіткого визначення або думки, що буде вважатися зміною стану предмета, і тут є широкий простір для оціночних суджень та фантазій. А якщо врахувати специфіку, наприклад, лізингового бізнесу, де предмети лізингу використовуються  виключно клієнтом в своїй господарській діяльності, то лізингова компанія в принципі не може оперативно володіти інформацією стосовно стану або місцезнаходження предмету (вантажний транспорт може щоденно пересуватися територією України та за її межами, тощо).

Врегулювання також потребують інші питання, пов’язані із поданням повідомлення за формою 20-ОПП. Відомо, що від платників податків контролюючі органи вимагають подання інформації, наприклад, по таким об’єктам, як службові автомобілі, які використовуються платником податку у господарській діяльності і не підпадають під об’єкт оподаткування податком на майно. Така позиція контролюючих органів неодноразово знаходила відображення в офіційних листах та консультаціях. Головним аргументом податківців є те, що такий об’єкт міститься у Довіднику типів об’єктів оподаткування, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті Центрального контролюючого органу і, який самим Порядком визначений як рекомендований.

Довідник типу об’єктів містить, наприклад, такі рядки як “Кухня”, “Бочка”, «Стіл», що напевно означає , що платники податків  повинні повідомляти контролюючі органи про такі об’єкти як  меблі, комп’ютерна техніка,  тощо?  І де тоді буде межа такого тлумачення, тобто межа абсурду? За своєю суттю ці об’єкти нічим не відрізняються від, наприклад, того ж службового автомобіля. Всі вони, як і автомобіль, не є об’єктом оподаткування податком на майно; є основними засобами платників, які амортизуються; використовуються в господарській діяльності платників та відображаються у відповідній звітності платників податків.

Таким чином, можна зробити висновок, що, всупереч інтересів бізнесу та громадянського суспільства, держоргани продовжують створювати механізми утиску та дискримінації законослухняної частини підприємців. За відсутності будь-яких пояснень щодо мети таких нововведень, доводиться припускати, що  метою знову є наповнення бюджету.  Адже, як видно з наведеного вище, виконати вимоги,  з огляду на їх невизначеність – проблематично або й неможливо, а значить наповнення буде гарантовано… В той же час, створення потоку “паперів заради паперів”, призведе до чергового зміщення України в світовому рейтингу Doing Business на ще більш непривабливі позиції.

Тоді як було б значно доцільніше проводити політику підтримки та сприяння національному бізнесу, особливо – в умовах пандемії. Що, в свою чергу, створювало б передумови для наповнення державного бюджету внаслідок розвитку та процвітання підприємництва, а не за рахунок його обезкровлення.

Переконливо просимо невідкладно врегулювати критичну для бізнесу ситуацію, і одним з варіантів врегулювання бачимо внесення змін до діючої нормативної бази. Зокрема, шляхом термінового внесення змін до Наказу Міністерства фінансів від 09.12.2011 р. № 1588 (Додаток1), та в перспективі – до Податкового Кодексу України  (Додаток 2).

Наперед дякуємо за увагу до піднятої проблематики.

Генеральний директор АСОЦІАЦІЇ «УКРАЇНСЬКЕ ОБ’ЄДНАННЯ ЛІЗИНГОДАВЦІВ»

 М.Ю. Масіч

Президент ВГО «УКРАЇНСЬКИЙ СОЮЗ ПРОМИСЛОВЦІВ І ПІДПРИЄМЦІВ»               

А.К. Кінах