8 червня відбулася прес-конференція, присвячена проблематиці шахрайства під прикриттям лізингу .
Організували захід Асоціація лізингодавців України та ЮК “КПД Консалтинг”.
Експертами виступили керівники провідних лізингових компаній, юристи-практики, представники правоохоронних органів та державного регулятора Нацкомфінпослуг.
Спікери провели фахову дискусію на предмет причин та передумов виникнення такого дискредитуючого явища як зловживання довірою споживачів.
В виступах було відзначено роль лізингу як драйвера для розвитку реального сектору економіки, про що свідчить досвід розвинутих країн Америки та Європи протягом останнього сторіччя. Таку ж роль відіграє цивілізований лізинг і в Україні, допомогаючи їй перейти на новий щабель розвитку. В той час як псевдолізинг якраз перешкоджає цьому процесу , дискредитуючи сам інструмент і пов’язані з ним правовідносини.
Серед передумов для його розквіту названо власне кризовий стан економіки, який апріорі сприяє виникненню девіантних практик. Кількість реальних і прозорих учасників ринку зменшилася, і їх місце пробують зайняти фейкові структури, що експлуатують репутацію відомого фініструменту. Використовуючи атрибути лізингового договору такі компанії в реальності не мають на меті надавати фінансові послуги, хоч формально і виконують вимоги необхідні для своєї первинної реєстрації. Вони обманним шляхом отримують значні платежі від клієнта ( в розмірі від 30 до 70 відсотків вартості предмета лізингу), а далі в судовому порядку доводять своє право під різними приводами, залишити ці платежі в своєму розпорядженні, не поставляючи техніку. Тобто основний елемент і сенс лізингу в їх діяльності відсутній.
Розповсюдженню таких явищ сприяло і те, що після введення електронного адміністрування ПДВ з 1.01.15 року стало неможливо ефективно оскаржити невидачу податкової накладної боржником, внаслідок чого для ринку лізингу виник своєрідний “податок” у розмірі 20%. Для того, щоб перекрити фінансові ризики реально працюючі компанії змушені були істотним чином збільшити аванси при наданні послуг, тоді як псевдолізингові, що живуть у віртуальній реальності, як і раніше, малюють казкові цифри авансів та відсотків.
Також серед передумов треба чесно назвати жадібність та нерозсудливість потенційних жертв таких шахраїв. Повівшись на занижені ціни та спокусишись фантастичними відсотками, вони стають легкою здобиччю професійних пройдисвітів.
Хоч в епоху загальнодоступної інформації немає жодних перешкод до того, аби дізнатися середньоринкову ціну будь-якої техніки та будь-яких послуг. Як і вартість кредитних ресурсів. І пропозиція, що є суттєво нижчою ринку, не повинна сприйматися всерйоз. І репутацію компанії теж без проблем можна перевірити за кілька хвилин в Інтеренті, звернувшись, зокрема, до спеціалізованих форумів потерпілих від шахрайства. А от уклавши договір, який містить грабіжницькі умови, клієнт має дуже обмежену можливість спонукати аферистів до виконання своїх зобов”язань або до повернення коштів. Адже під тими кабальними умовами він підписався сам. На судовий захист йдуть довгі місяці чи й роки, без будь-якого гарантованого результату.
В ході круглого столу експерти та учасники ринку шукали відповідь на питання, що ж потрібно робити, щоб запобігти подальшому поширенню шахрайства під прикриттям лізингу, а нинідіючі схемники аби залишися врешті без клієнтів.
Серед основних рекомендацій були такі:
1. Споживачам фінансових послуг слід проявляти розсудливість та обачність, притаманну всім людям, що оперують фінансовими ресурсами. Ретельно вивчати інформацію про компанію, з якою ви плануєте мати справу, перевіряючи відгуки про неї в інтернет-мережі.
З репутаційних питань можна також звернутися до Асоціації лізингодавців України, до складу якої входять провідні, прозорі , чесно працюючі компанії, і яка володіє ситуацією на ринку (uul@uul.com.ua)
Слід поцікавитися актуальними цінами на товар, що збираєтеся придбати, й не кидатися на нереальні знижки. Поцікавтися поставщиком та попросити можливість з ними поспілкуватися, попросити на ознайомлення договір з поставщиком. Договір фінансового лізингу читати уважно і так довго як вам це потрібно, ні в якому разі не поспішати, як би менеджери вас не підганяли. Краще взяти додому на пару днів, але шахраї ні за що не погодяться вам його віддати, це буде для вас добрим лакмусом. До речі, сам факт такого утискання по строкам уже є сигналои про те, що компанія має що приховувати. Дуже бажано залучити до вивчення договору кваліфікованого юриста для кращого розумінння його умов, бо іноді вони бувають майстерно завуальовані. Важливо приділити увагу терміну поставки техніки, і якщо він первищує якісь розумні терміни в тиждень-два-три, то краще пошукати іншу компанію. Ні в якому разі нічого не платити до підписання підписання оригіналу договору обома сторонами.
У разі, якщо ви, не дивлячись на всі перестороги все ж виявилися ошуканим, то не розриваючи договір (до чого вас посилено будуть схиляти пройдисвіти), необхідно звернутися за юридичною допомогою, аби спрбувати захистити свої майнові права в цивільному та (або) кримінальному судочинстві, паралельно звернувшись зі скаргами до Нацкомфінпослуг та Держпродспоживслужби, правоохоронних органів. (Візуалізована покрокова Інструкція для споживача – у додатку).
2. Нацкомфінпослуг – провадити неформальні перевірки за скаргами ошуканих споживачів та ініціювати порушення кримінальних справ, у випадку встановлення шкоди охоронюваним законом інтересам громадян. Не обмежуючись штрафами, які для надприбуткового «бізнесу» махінаторів, співставного за дохідністю з забороненими видами діяльності, не мають абсолютно ніякого «виховного» ефекту. Обов»язково оприлюднювати факти таких звернень, щоб інші схемники розуміли що й до них дійде черга. Ті ж рекомендації стосуються і Держпродспоживслужби.
3. Правоохоронним органам – активно викривати шахраїв, які швидко змінюють юридичні назви, але нерідко мають одних і тих же засновників. Оприлюднювати факти порушення справ, факти вручення підозр, надавати розголосу рішення судів, якщо кримінальне переслідування закінчується результативно – тобто винесенням вироку.
4. Законодавчим органам – звернути увагу на необхідність остаточного унормування лізингових правовідносин, що передбачено в комплексному законопроекті Нацкомфінпослуг та ринку, що готується до реєстрації. Особливо звернувши увагу на відновлення економічної справедливості у царині ПДВ при операціях вилучення предмету лізингу. Бо неврегульованість цієї проблеми не тільки підвищує вартість лізингу, а й спонукає до скорочення числа чесних учасників ринку, заохочуючи злодіїв зайняти їхнє місце.
Крім того, учасники круглого столу дійшли згоди, що Асоціація імпортерів і дилерів оприлюднить інформацію про наявність офіційних договорів з лізингодавцями. Аби псевдолізингові шахраї не могли посилатися на неіснуючі угоди з імпортерами, обгрунтовуючи своїм майбутнім жертвам супернизькі ціни на техніку, яку вони й не збираються їм поставляти. Дискредитуючи паралельно ще й продавця авто.
УНИАН про прес-коференцію: