А хто хоче платити, якщо можна цього не робити? Щоб не забрали техніку, підбурюють селян. Ті виходять з вилами оборонятися від “буржуїв” і лягають під колеса. Якщо техніка з GPS, блок виривають і тримають в сараї, а техніка працює. Якось приїхали забирати кран, так представників компанії поливали кислотою.
Один з найпотужніших в Україні агрохолдинг “Авангард”, який недавно вийшов на Лондонську фондову біржу, опинився в епіцентрі судових розглядів.
Кілька банків і одна лізингова компанія вимагають від фірм імперії Олега Бахматюка, керівника та ключового власника “Авангарду”, погашення боргів і виконання своїх зобов’язань за договорами поруки.
Частка підприємства на ринку справді значна.
“У 2009 році холдингу належало 23% українського яєчного ринку і 52% ринку сухих яєчних продуктів. Холдинг володіє дев’ятьма заводами з вирощування молодняку, 19 птахофабриками з утримання курей-несучок, шістьма комбікормовими заводами, заводом з переробки яєць “Імперово фудз”, – сказано на сайті компанії.
У травні 2010 року холдинг за допомогою кіпрської Avangardco Investments Public Limited провів IPO на Лондонській фондовій біржі. У два етапи він зумів залучити 208 мільйонів доларів.
Презентуючи свої глобальні депозитарні розписки, компанія надала про себе детальну інформацію. Зокрема, в документі вказано, що “контролюючим бенефіціарним акціонером є Олег Бахматюк”.
35-річний бізнесмен відомий як колишній заступник голови правління “Нафтогазу”, власник кількох облгазів і банку “Фінансова ініціатива”. Також кілька років тому він купив понад десяток підприємств з виробництва яєць та кормів для курей.
У рейтингу найбагатших людей України журналу “Фокус” за 2010 рік він зайняв 47-у позицію із статком 232,5 мільйона доларів.
Однак у звітності, яку “Авангард” надала інвесторам Лондонської фондової біржі, згадки про низку судових процесів з кредиторами, про які писала преса, відсутні.
Із статистики можна зрозуміти, що підприємства холдингу давно і успішно живуть у борг. За останні три роки вони отримали банківських кредитів на 778,5 мільйона доларів, а погасили – 581,5 мільйона доларів.
Крім того, у 2008 році були залучені 25,9 мільйона доларів шляхом випуску корпоративних облігацій. Очевидно, мається на увазі випуск п’ятирічних паперів “Птахофабрики “Авангард” на 200 мільйонів гривень.
Фінансовий обіг підприємства значний. На початок 2010 року загальна вартість активів холдингу становить 844,4 мільйона доларів. З них матеріальні активи оцінюються 352,5 мільйона доларів.
Крім того, у 2009 році у банківських операціях групи виник дисбаланс. Відповідно до звітності, за кредитами довелося заплатити 308 мільйонів доларів. Тільки поточні зобов’язання за кредитами склали 223 мільйони доларів. При цьому залучити нові позики вдалося тільки на 15,5 мільйона доларів.
Таким чином, боргове навантаження на “Авангард” до моменту проведення IPO вже було значним. Це пояснює, чому у зверненні до інвесторів Лондона не був згаданий жоден судовий процес, у якому беруть участь підприємства холдингу.
Зокрема, там нема відомостей про рішення Господарського суду Києва, яким у січні 2010 року у Бахматюка відібрали торгові центри “Навігатор” за борг перед Укрсоцбанком у розмірі 34 мільйони доларів.
Також “Економічна правда” володіє судовими рішеннями проти підприємств, які входять в “Авангард”. Згідно з ними, компанії ухиляються від оплати за отримане в лізинг устаткування та від виконання угоди поруки за банківським кредитом.
Процеси веде одна з найбільших лізингових компаній України “Хюпо Альпе-Адріа-Лізинг”, яка входить до складу австрійської Hypo Group.
Вона судиться відразу з шістьма компаніями холдингу: “Ареал-Снігурівка”, “Птахогосподарство “Червоний прапор”, “Донецька птахофабрика”, “Птахофабрика “Волноваська”, “Птахофабрика “Лозуватська” і “Фаворит”.
Загальна сума позовів становить 23,2 мільйона гривень. Лізингова компанія стверджує, що структури “Авангарду” ще з початку 2009 року не платять за отриману техніку і не допускають представників “Хюпо” до її огляду.
Судячи з документів, засідання часто відкладалися, а компанії Бахматюка намагалися добитися скасування позовів. “Птахофабрика “Лозуватська” за час розгляду справи навіть змінила власника у рамках групи.
Судові процеси почалися у липні 2009 року і мали бути відображені у звітності, яку “Авангард” надавав покупцям GDR у Лондоні.Однак цього зроблено не було.
“Економічна правда” звернулася до “Авангарду” і “Хюпо” з проханням прояснити ситуацію. Лізингова компанія відмовилася надавати коментарі, пояснивши, що невдовзі стане зрозуміло, чи стануть підприємства Бахматюка платити за угодами.
“Авангард” ситуацію щодо судів проігнорував. Зате холдинг прокоментував заяви “ВТБ Банку”, який пригрозив попросити Лондонську фондову біржу вивести акції Avangardco Investments Public Limited із списку паперів.
Як відомо, “ВТБ Банк” звинуватив два підприємства Бахматюка у неповерненні близько 27 мільйонів доларів.
“Починаючи з жовтня 2009 року, “ВТБ Банк” був змушений ініціювати низку судових позовів до судів Львівської, Івано-Франківської та Черкаської областей про стягнення заборгованості з групи компаній, серед яких – “Європа-Транс ЛТД”, що має стосунок до Олега Бахматюка, та “Птахофабрика “Перше Травня”, пов’язана з “Авангардом”. Прийняті на користь банку рішення про стягнення заборгованості оскаржуються відповідачами, які не виконують свої зобов’язання перед банком”, – йдеться у повідомленні прес-служби “ВТБ”.
Банк також пригрозив ініціювати кримінальні справи проти менеджерів і власників компаній.
В агрохолдингу здивувалися такій заяві.
“Ні “Авангард”, ні його дочірні підприємства не мають кредитних зобов’язань перед “ВТБ Банком”. У 2007 році одне з підприємств “Авангарду” уклало договір майнової поруки з “ВТБ Банком” на 39,2 мільйона гривень. Ця застава відображена у звітності компанії за 2009 рік. Зараз “Авангард” має деякі розбіжності з “ВТБ Банком” і вирішує цей спір згідно із законом”, – йдеться у релізі Avangardco Investments Public Limited.
У “ВТБ Банку” повідомили, що “Авангард” пов’язаний з “Птахофабрикою “Перше травня”, яка є майновим поручителем за кредитом ТОВ “Агромаш ІФ”.
Судові реєстри свідчать, що “ВТБ Банк” судився не тільки з “Птахофабрикою “Перше травня” і компанією “Європа-Транс ЛТД”. Також тривають суди з фірмою “Світанок”. Коментувати ці позови у банку відмовилися.
В одній з фінансових установ “ЕП” повідомили, що холдинг також веде кредитні суперечки з банком “Фінанси та Кредит” і Кредитпромбанком.
Втім, голова правління першого банку Володимир Хливнюк спростував цю інформацію. “Перед нами заборгованості немає”, – сказав він. Представники Кредитпромбанку наразі мовчать.
Таким чином, зараз актуальні боргові конфлікти між “Авангардом” та “Хюпо Альпе-Адріа-Лізинг” і “ВТБ Банком”. Ще одна суперечка закінчилася на користь Укрсоцбанку.
Чи загрожують ці позови “Авангарду”, поки незрозуміло. У самому холдингу коментують тільки дії ВТБ, заявляючи, що суми претензій надто малі. Реакція Лондонської фондової біржі поки також не відома.
“ВТБ Банк” направив судові позови ще у жовтні. Враховуючи вітчизняні реалії, суди можуть затягтися на кілька років. Те, що банк вибрав стратегію активного піару – правильно, оскільки інвестори обережно ставляться до компаній, які не платять за своїми зобов’язаннями. Чи зможе банк вплинути на делістинг паперів “Авангарду” – питання до процедур Лондонської біржі і юристів”, – відзначив аналітик ІГ “Сократ” Ярослав Удовенко.
Таким чином, можна говорити про тенденцію, коли підприємства не поспішають повертати гроші кредиторам.
“У суперечці “Хюпо” і “Авангарду” ми не беремо участь, але такі процеси нас непокоять. Іноземні лізингові компанії, стикаючись з несумлінністю клієнтів, незахищеним правом власності, неповороткою виконавчою та корумпованою судовою системами, можуть розчаруватися в українських умовах ведення бізнесу і покинути країну”, – розповіла виконавчий директор асоціації “Українське об’єднання лізингодавців” Марина Мурга.
За її словами, маленькі українські компанії, які не є членами фінансових груп, через масові неплатежі можуть припинити своє існування.
Просто користуються і не платять
“Економічна правда” звернулася до менеджерів першої двадцятки банків з проханням розповісти, наскільки часто вони стикаються з ситуаціями, подібними до випадку з “Авангардом”. Як не дивно, говорити відмовилися усі. “Все, що стосується наших клієнтів, ми не коментуємо”, – відповіли у банку з українським капіталом.
На умовах анонімності заступник голови одного з банків з іноземним капіталом зазначив, що з такими проблемами зіткнулося багато установ.
“Спочатку передбачалося, що великі корпоративні клієнти навряд чи ризикуватимуть своєю репутацією. Однак практика показала, що іміджева складова в умовах кризи відійшла на другий план. Хоча ухилення від повернення позик не є масовим. Після судів багато клієнтів повертаються до реструктуризації”, – відзначив він.
Бувають випадки, коли боржники не йдуть на контакт. “Можна говорити про злісне протистояння. Швидше за все, для них все закінчиться банкрутством за ініціативою банку та реалізацією майна на торгах”, – відзначив експерт.
У прес-службі “ВТБ Банку” розповіли, що несумлінні клієнти для неповернення боргу використовують дві основні схеми.
Перша – оскарження дій банку щодо стягнення простроченої заборгованості шляхом подачі технічних і зустрічних позовів. Клієнт або закидає банк позовами, або оскаржує позови, подані проти нього. Це затягує судовий процес. Швидше за все, клієнт хоче отримати перепочинок, щоб зрозуміти, що робити далі.
Друга – банкрутство. Борги роздуваються за рахунок вимог пов’язаних компаній. Потім одна з них подає позов про визнання боржника банкрутом. Відповідно, банк ставиться перед фактом, що в суді є подібна вимога. Зазвичай виявляється, що сума вимог банку набагато нижча, ніж вимоги, які існують у ініціюючого кредитора.
На відміну від першої схеми, друга зрозуміла і проста: клієнт хоче вивести активи на свої компанії. Банк де-юре отримує свої гроші від реалізації заставного майна, але ці суми йому важко контролювати, бо він не має більшості голосів у комітеті кредиторів.
З неплатежами зіштовхуються і лізингові компанії. Представник однієї з них розповів, як клієнти намагаються уникнути платежів.
“Просто детективні історії. Найпростіший варіант – просто користуються і не платять. А щоб не забрали техніку, підбурюють селян. Ті виходять з вилами оборонятися від “буржуїв” і лягають під колеса. Якщо техніка з GPS, цілий блок виривають і тримають в сараї, а техніка працює. Якось приїхали забирати кран, так представників компанії поливали з шланга кислотою”, – розповів він.
Мурга підтвердила: фірми часто стикаються з недобросовісною поведінкою клієнтів.
“А хто хоче платити, якщо можна цього не робити? Лізингові компанії зацікавлені у збереженні договору. Побачивши труднощі лізингоотримувача, вони йдуть на поступки. Є випадки, коли сезонні компанії платять лише в час отримання прибутку. З сумлінними фірмами ми завжди домовимося”, – розповіла вона.
За словами експерта, найчастіше компанії ухиляються від обов’язкових платежів, приховують майно і гроші, а іноді нищать предмети лізингу.
“Будучи власником майна, лізингодавець змушений вилучати його на території клієнта, а той часто чинить перешкоди. (Саме у цьому” Хюпо” звинувачує підприємства “Авангарду”. – “ЕП”). Нерідко він наймає напівлегальні формування, які влаштовують бійки і витісняють власника”, – зазначила Мурга.
У результаті, лізингові компанії змушені діяти так само, як банки. Низька платіжна дисципліна, потурання з боку держорганів, недбалість судової та виконавчої систем вестиме до скорочення лізингової діяльності. Асоціація навіть розробила спеціальний законопроект, який, на думку його авторів, вирішить низку проблем галузі.