Напередодні літньої навігації-2017 в Україні заговорили про можливість запуску нового виду перевезень – вертолітних.
Українці зможуть літати на вертольотах. На початку травня заступник гендиректора аеропорту «Бориспіль» Євген Дихне зробив амбітну заяву – вони готові запустити для пасажирів регулярні вертолітні рейси, пише ubr.ua
За словами Дихне, цей проект дозволить більш ефективно поєднати аеропорт з Києвом, так як на Бориспільській трасі часто бувають пробки. В аеропорту готові «стартувати» відразу ж, як тільки від операторів почнуть надходити відповідні пропозиції. Дихне підкреслив – в головній повітряній гавані країни тільки раді допомогти авіакомпаніям, які захочуть організувати регулярне вертолітне сполучення з Києвом – уже зараз в «Борисполі» на здійснення подібних рейсів немає ніяких обмежень. Втім, заявок від потенційних перевізників теж поки немає.
Цінні лопаті
Відповідно до реєстру цивільних повітряних суден Державіаслужби за станом на 15 травня 2017 року в Україні вертольоти становлять приблизно чверть від загального числа цивільних літальних апаратів – їх трохи більше 250. При цьому в пасажирських перевезеннях задіяно одиниці. І то, на нерегулярній основі. Нерентабельність вертолітних перевезень обумовлена високою вартістю польотів в порівнянні з «літаковими».
Співголова наглядової ради авіакомпанія «Aзур Ейр Україна» Карен Антонов підкреслював, що для пасажира мінімальна вартість польоту сьогодні становить близько $1,5-2 тис./год. І українців, готових масово літати на вертольотах за таку ціну в десятки разів менше, ніж тих, хто літає на літаках.
«Серед українців досі існує думка про те, що вертоліт – це дешево. Дізнавшись реальні розцінки, потенційні пасажири пересідають на більш дешевий авіатранспорт – літаки», – зауважив власник групи компаній Challenge Aero Сергій Никифоров.
Причому висока ціна вертолітних перевезень повністю обґрунтована. За словами авіаційного експерта Володимира Шемаєва, обслуговування, експлуатація та зберігання повітряного судна, розрахованого на не більше ніж 10-15 пасажирів, становить стільки ж, скільки і середньомагістрального літака місткістю 100-150 чоловік. Виходячи з цього, і вартість перельоту на останньому буде в 10 разів менше.
Виняток – перевезення, що здійснюються, наприклад, для аерофотозйомки або ж в екскурсійних цілях. Наприклад, «Мотор-Січ Авіа» пропонує туристичні вильоти із Запоріжжя на острів Хортицю. Також вертольоти використовують і в парашутному спорті. Трохи більше популярними вертолітні перевезення були до падіння української економіки в 2014-2015 роках і особливо в анексованому Криму: заможні українці охоче викладали тоді від $1 тис. за годинну подорож в межах півострова – з Сімферополя до Севастополя, Ялти та ін. Сьогоднішні ж показники настільки незначні, що про зацікавленість операторів в цьому ринку і говорити не доводиться.
Першою авіакомпанією, яка на своєму прикладі продемонструвала недоцільність цього бізнесу в Україні, стала «Aзур Ейр Україна»: в 2012 році оператор став надавати в Україні вертолітні послуги для пасажирів. У перевізника розраховували на порівняно високу на той момент платоспроможність громадян та зростання пасажиропотоку у зв’язку з проведенням в Україні футбольного чемпіонату «ЄВРО-2012». Однак, незважаючи на всі заходи по мінімізації видаткової частини і грамотний маркетинг, вже в перші два місяці після запуску стало очевидно, що ідея – провальна.
«У цій країні – це не бізнес. Ми зробили все, що могли, наші інвестиції в проект були величезні, такими ж величезними стали і збитки. Іншого вибору, крім як згорнути програму, у нас не було», – згадує Карен Антонов.
У приватному порядку
Єдиним напрямком вертолітних перевезень, яке в Україні хоч якось розвивається, стали корпоративні. За словами комерційного менеджера «Інтеравіа» Сергія Кадученко, велика частина вертольотів, які сьогодні розсікають простори України, приватні. Їх власники – це і бізнесмени, і великі компанії.
За словами експерта BRDO Сергія Хижняка, вертольоти в Україні широко використовуються компаніями, які спеціалізуються на трубопровідному бізнесі, видобутку газу, а також нафтопереробці. Тому в числі власників-юридичних осіб – ДТЕК Ріната Ахметова, DF Aviation Дмитра Фірташа (через Arakua Limited і Bokar Ventures Limited), «Амстор», «Фінанси і Кредит Лізинг», ISD, «Миронівський хлібопродукт», WOG та ін.
Наприклад, «Миронівському хлібопродукту» важливі точкові польоти в межах країни в будь-який час.
«Їх елеватори розташовані по всій країні і іноді у різні точки потрапити потрібно або досить оперативно, або взагалі одночасно, а на джипі провернути подібне неможливо», – пояснив Кадученко.
Хоча додав, що таких прикладів, як з МХП, коли бізнесу дійсно потрібен власний вертоліт, в Україні не так вже й багато. Більшість таких покупців, як правило, є представниками дуже великого бізнесу.
«До корпоративного сегменту відносять також і бізнесменів-фізосіб, оскільки вони возять себе не заради грошової вигоди від перевезення пасажирів, а в особистих або робочих інтересах», –
констатував Никифоров.
Цікаво, що власники вертольотів афішувати факт наявності в своєму парку техніки вертушки не поспішають. «Все тому, що вертольотами з деяких пір в Україні «тикають в очі», – пояснив Кадученко.
Літати без сорому і грошей
За словами Сергія Никифорова, активне зростання продажів, і, власне, українського флоту, почався в 2003-2005 роках, коли крім недорогих б/в вертольотів стали з’являтися і нові, ультра-дорогі екземпляри провідних світових виробників. Найбільш яскравий приклад – вертоліт марки Agusta AW139, вартістю близько $12 млн, що належить екс-президенту України Віктору Януковичу, який прославився як «Август Янукович».
Головним трендом трьох років стала масова поява в Україні «олігархічних» вертольотів.
«Я пам’ятаю клієнта, який купив у нас вертоліт за $5 млн і літав на ньому від сили три рази. Весь інший час велися роботи по його зберіганню, раз на місяць вертоліт «вигулювали» – порожній борт з пілотами літав по колу близько 40 хвилин», – згадує віхи вертолітної історії власник Challenge Aero.
Сьогодні, за його словами, на ринку спостерігається новий тренд – дорогі вертольоти марок Agusta, Bell, Eurocopter тощо, вартістю $5-12 млн, стрімко втрачають популярність.
Під час кризи 2015 року, коли гроші довелося рахувати навіть олігархам, багато дорогих іграшок були продані. Деякі колишні власники, які віддавали раніше перевагу виключно дорогим маркам, пересіли на більш економічні вертольоти.
«Наприклад, на новий поршневий Robinson з заводу, який коштує всього $370 тис. Саме такі машини сьогодні стрімко набирають популярність», – запевнив Сергій Никифоров.
За його словами, зараз в Україні триває активне формування middle-класу вертольотів, їх в небі вже більше 30, а дорогих-олігархічних бортів залишилося не більше 10. При цьому, основною категорією корпоративних покупців і користувачів вертольотів сьогодні стали ті, хто використовує вертушки переважно для роботи.
«Мені хочеться вірити, що через 10 років в Україні «правити балом» буде сегмент вертольотів middle-класу, вартістю всього $200 тис», – сказав Никифоров.
Продавець вертольотів вважає, що за рахунок моделей саме цієї цінової категорії в Україні в найближчі роки можливе істотне зростання ринку. Втім, незалежні експерти не поспішають озвучувати такі позитивні прогнози.
«Остання економічна криза істотно підкосила можливості українців. Фінансовий стан великих корпорацій залишає бажати кращого. Витрати на покупку таких дорогих оборотних активів зменшуються як у компаній-юросіб, так і у фізосіб-бізнесменів», – вважає Володимир Шемаєв.
За його словами, 20% зростання ринку можливе. Але не зараз, а років через 20, та й то за умови, що українське небо стане менш зарегульованим і літати почнуть не тільки літерні борти, а й звичайні приватники.