Асоціація лізингодавців сподівається, що за умов співпраці Регулятора з секторами, ефект від нового Закону може бути позитивним.
Ухвалений в кінці минулого року Закон «Про фінансові послуги та фінансові компанії» містить цілий ряд новацій, які суттєво змінять правила гри, перш за все, на ринку лізингових послуг. Основна частина Закону набере чинності 1 січня 2024 року, саме з цього часу, всі без винятку лізингодавці в обов’язковому порядку набудуть статусу фінансових компаній.
Всю попередню двадцятирічну історію українського ринку лізингу, левову частку портфелю лізингових угод генерували нефінансові установи – Товариства з обмеженою відповідальністю з правом надання лізингових послуг. Чи піде на користь галузі така кардинальна зміна, ініційована новим Регулятором – дуже велике питання, відповідь на яке дасть лише час. Адже разом з набуттям нового статусу, компанії отримають і додаткове регуляторне навантаження, і нові зобов’язання, внаслідок чого зменшиться гнучкість, простота та доступність послуги – її основна перевага перед багатьма іншими видами фінансування.
В своїй сьогоднішній іпостасі ринок в післякризові роки демонструє невпинне і потужне зростання, і залишається лише сподіватися, що після нововведень позитивний тренд збережеться.
Процедура набуття статусу фінустанови буде автоматична, компанії, які на момент введення в дію Закону матимуть чинну ліцензію на надання послуг фінансового лізингу, будуть просто переоформлені в фінансові компанії із запровадженням відповідного регулювання та нагляду на підставі ризик-орієнтованого підходу. Паралельно з’являться вимоги до статутного капіталу: 3 мільйони гривень на надання лізингових послуг або 5 мільйонів гривень у разі надання двох чи більше фінансових послуг. Формування чи збільшення статутного капіталу повинно бути здійснено виключно у грошовій формі. Підтримувати мінімальний рівень власного капіталу потрібно буде потягом всього строку дії ліцензії.
Для фінансових установ, якими стануть лізингові компанії, Законом передбачено ряд переваг. Наприклад, сам порядок отримання ліцензій Нацбанк спростив – він одночасно буде заносити фінансові компанії в реєстр та видаватиме їм ліцензії. Реєструвати кожну фінансову послугу окремо буде не потрібно, в єдиній ліцензії зазначатимуть всі фінансові послуги, на які надав право Регулятор. В процесі, лізингодавець зможе розширити чи звузити обсяг чинної ліцензії, додаючи інші види фінансових послуг або виключаючи їх. Із набуттям статусу фінансової компанії, на лізингодавців не поширюватимуться обмеження щодо виключної діяльності, тобто, вони матимуть право здійснювати й іншу господарську діяльність, крім надання фінансових послуг.
Керівники компаній-лізингодавців, призначені на посаду до дня введення в дію цього Закону, а також особи, які на день введення в дію цього Закону є власниками істотної участі не потребують погодження Нацбанком. В подальшому запроваджується декларативний принцип набуття істотної участі та призначення керівника у фінансовій компанії. Перевірка цих осіб на відповідність вимогам закону здійснює лізингодавець і повідомляє НБУ про призначення керівника або зміну структуру власності лізингодавця, надаючи документи, які підтверджують висновки дотримання вимог закону при здійсненні відповідних змін.
В Законі також закріплено можливість для фінустанов передати низку своїх функцій на аутсорсинг: фінансова компанія, яка не є підприємством, що становить суспільний інтерес (зокрема, емітентом цінних паперів чи великим підприємством в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»), мають право передавати на аутсорсинг функцію ведення бухгалтерського обліку, внутрішнього аудиту, управління ризиками або окремі завдання чи процеси в межах таких функцій – у порядку, встановленому нормативно-правовими актами Регулятора, а решту функцій – у визначеному фінустановою порядку.
Водночас, Закон містить низку негативних норм для лізингодавців. Зокрема, надмірно суворі вимоги до корпоративного управління та внутрішнього контролю, які раніше не застосовувались в цій діяльності. Вони потребуватимуть розробки значного масиву внутрішніх документів, а також, впровадження і адміністрування нових процесів контролю, що невідворотньо призведе до зростання навантаження на витратну частину, вимагатиме збільшення людського та часового ресурсу і може негативно позначитись на вартості й доступності послуги контролю.
Нормативом також встановлюються суворі вимоги до ділової репутації та професійної придатності керівника лізингової компанії та власників істотної участі. У разі невідповідності всім вимогам, Нацбанк зможе вимагати припинення їх повноважень. Регулятор отримав право коригувати діяльність не лише самої фінустанови, а й надавачів супровідних послуг, зокрема, має право вимагати документи про них у лізингодавця. Регулятор зможе штрафувати фінансову установу за порушення вимог законодавства в розмірі до 0,1 відсотка суми активів фінустанови, це окрім штрафів за порушення прав споживачів, які сягають 136 000 гривень. Крім того, передбачено право Регулятора накладати штрафи на посадових осіб фінансової компанії або ломбарду відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Встановлено широкий перелік підстав для анулювання ліцензії: це невиконання фінансовою компанією вимоги регулятора про усунення виявлених порушень; повторне (протягом одного року з дня застосування заходів впливу) порушення фінансовою компанією вимог, встановлених нормативно-правовими актами регулятора, що регулюють умови ліцензування діяльності з надання фінансових послуг; невідповідність діяльності фінансової компанії вимогам до здійснення діяльності з надання фінансових послуг, встановленим Законом та нормативно-правовими актами регулятора; відмова фінансової компанії у проведенні перевірки регулятором, зокрема недопущення уповноважених осіб Регулятора до здійснення перевірки, ненадання документів, інформації щодо предмета перевірки, відмова в доступі до приміщень, об’єктів, що використовуються при наданні фінансових послуг, або відсутність протягом першого дня перевірки особи, уповноваженої представляти інтереси фінансової компанії або ломбарду на час проведення перевірки.
Загалом, Закон містить більше 80 норм, які відсилають до інших нормативно-правових актів НБУ, що свідчить про дуже широке коло майбутніх повноважень Регулятора і значний обсяг норм, які будуть розроблені Національним банком на виконання підвідомчими ринками.
Члени Асоціації лізингодавців беруть активну участь в обговоренні таких проектів регуляторних актів НБУ з метою донесення думки та позиції ринку до розробників нових правил задля оптимального збалансування свободи підприємництва та державного нагляду.
В цілому, ринок сподівається , що майбутні підзаконні акти на виконання цього Закону, за умови конструктивної співпраці, зможуть допомогти в формуванні позитивного впливу нового законодавчого акту на розвиток небанківського сегменту фінансового ринку.
Аналіз Закону на «Про фінансові послуги та фінансові компанії» від Ругулятора – на сайті НБУ