Ринок землі не буде успішним без доступних і прозорих механізмів масштабного фінансування для аграріїв. Що важливо змінити?
Роман Лещенко, міністр аграрної політики та продовольства України, спеціально для НВ Бізнес:
“Основним завдання відродженого Міністерства аграрної політики та продовольства України було проведення земельної реформи. Адже ця реформа сприятиме значному економічному зростанню в обсязі не менше 1% ВВП на рік. А одним із елементів сталого росту АПК є доступні фінансові інструменти для аграріїв.
Цьогоріч суб’єкти агропромислового комплексу залучили кредитів у банках на пільгових умовах на загальну суму 36,7 млрд гривень. Ці кошти отримали більш ніж три тисячі позичальників, які подавали заявки уповноваженим 33 банкам. Відповідно до Порядку здешевлення кредитів для суб’єктів АПК (Постанова Уряду № 300) аграріям вже виділено понад 900 млн грн компенсації за відсотками за користування кредитними коштами. До кінця року сума збільшиться. Кредитний портфель підприємств аграрного сектору економіки на сьогодні становить до 80 млрд гривень.
Позичальникам частково компенсовано відсотки за користування кредитами, залученими для поповнення обігових коштів, придбання техніки та обладнання, будівництва та реконструкції об’єктів сільськогосподарського призначення.
Уряд подбав про те, щоб програмою скористалися насамперед малі та середні агровиробники. Позичальники та пов’язані з ними особи отримують компенсацію в розмірі до 5 млн грн. А ті, хто працює в галузі тваринництва, можуть розраховувати до 15 млн грн у рік.
Окремо функціонує програма «Доступні кредити 5−7−9%», від старту якої банки-учасники видали вже 26 822 кредитів на загальну суму 70,9 млрд грн. Найактивнішими учасниками програми є представники сільського господарства (44%) із обсягом отриманих дешевих кредитів понад 31 млрд грн. Ця програма є ефективною та прозорою і буде пролонгована на наступний рік для тих, хто працює в сільському господарстві.
Однак доступ аграріїв до кредитних ресурсів треба вирішувати ще більш глобально й комплексно. Ринок землі не буде успішним без доступних і прозорих механізмів масштабного фінансування для аграріїв. Тому для нашої команди в пріоритеті, щоб кредитування для малих фермерів було ще простішим, ще доступнішим, ще відчутнішим.
Тому ще з березня минулого року за підтримки аграрного комітету у Верховній Раді розпочали розгляд надважливого законопроєкту 3205−2 про Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві. 4 листопада його нарешті було ухвалено в другому читанні та в цілому 262 голосами парламентарів.
Яку ключову проблему вирішує цей Закон? Незважаючи на дію Постанови Уряду № 300; незважаючи на те, що Уряд за ініціативи Мінагрополітики продовжив на місяць для аграріїв термін подачі заявок на компенсацію відсотків за банківськими кредитами, цією компенсацією можуть скористатися далеко не всі аграрії. Адже часто вони стикаються з неможливістю в принципі отримати кредит у банку. Раніше підприємцю в скрутні часи, за умови відсутності необхідних ресурсів для розвитку, доводилося скорочувати робочі місця, урізати видатки або взагалі згортати свою діяльність, а це тільки загострювало соціальні й економічні проблеми в сільських місцевостях.
Тепер завдяки діяльності Фонду фермери отримають часткове гарантування власних зобов’язань перед фінансовими установами за кредитними договорами. У результаті зменшаться ризики для банків, а фермери матимуть доступ до фінансових ресурсів для фінансування сільськогосподарських робіт. Це дозволить їм не йти на мінімізацію витрат в агровиробництві, а успішно продовжувати свою господарську діяльність.
На стратегічному рівні збільшаться обсяги інвестицій в аграрний сектор економіки, підвищиться конкурентоспроможність сільськогосподарської продукції та її якість.
Основна умова отримання таких гарантій — у власності та/або користуванні аграріїв повинно бути не більше 500 га землі. Вони мають спеціалізуватися на первинному виробництві сільськогосподарської продукції. Фонд надаватиме гарантії обсягом до 50% непогашеної суми основного боргу та гарантії на строк дії кредитного договору, але не більше 10 років.
Він пропонуватиме портфельні гарантії, які банки використовуватимуть як частину основної застави. Ці гарантії надаватимуться лише за кредитами, наданими фінансовими установами, які уклали договір про співпрацю з Фондом та відповідають критеріям прийнятності, затвердженим Радою Фонду.
Статутний капітал формуватиметься за рахунок коштів державного бюджету (близько 1,5 млрд грн) та донорської допомоги міжнародних партнерів. Загалом він становитиме близько 3 млрд грн. А його діяльність дозволить профінансувати аграріїв на суму 24 млрд грн.
Крім того, вже є підтвердження від ЄС на виділення гранту в розмірі 50 млн євро на поповнення статутного капіталу Фонду. Це підтвердив голова Представництва ЄС в Україні Матті Маасікас: «Прийняття Верховною Радою закон про механізм часткового гарантування кредитів — це величезний крок для земельної реформи. Це забезпечить доступ українським дрібним фермерам до фінансування та доступних кредитів, щоб вони могли купувати сільськогосподарську землю та інвестувати у свій бізнес. ЄС готовий підтримати Фонд».
Фонди такого формату існують у більш ніж 100 державах світу, зокрема Індії, Мексиці, Латвії, Естонії та інших. Вони давно засвідчили свою ефективність та універсальність. Зараз є світовий тренд, коли країни підтримують своїх національних виробників із різноманітних галузей економіки, які серйозно постраждали внаслідок пандемічної кризи, несприятливих кліматичних, економічних, соціальних та інших умов. Аграрний сектор у цих обставинах потребує особливої підтримки, адже він дає нашій країні половину всієї валютної виручки та лежить в основі формування приросту ВВП. Тому агро є і буде в особливому фокусі держави в питанні гарантії захисту та створення умов для масштабного й довготривалого розвитку”.
Джерело: авторська колонка Романа Лещенка, міністра аграрної політики та продовольства України, спеціально для НВ Бізнес. Фото – Vesti.ua