В 2009 р. вперше в українській історії лізингові компанії почали створювати серйозну конкуренцію банкам на автомобільному ринку. Про це говорить той факт, що на тлі більш ніж триразового падіння продажів нових автомобілів, на ринку збільшилася питома вага лізингових продажів. Більш того, тенденцією 2009-2010 рр. стало звернення самих банків до лізингових компаній з питань оновлення та утримання автопарку. Про те, що лізинговим компаніям допомагало вижити минулого року, коли ринок почне відновлюватися, а також про те, чому на ринку лізингу не варто очікувати великих поглинань, розповів РБК-Україна директор лізингової компанії з іноземним капіталом «Віп-Рент» (працює на ринку під брендом Avis Україна) Олег Нечаєв.
РБК-Україна: За підсумками 2009 р. продажі нових автомобілів в Україні впали в 3,5 рази. У той же час, виходячи з
дослідження ІАГ «Автоконсалтинг», автопарк лізингових компаній скоротився всього на 5,75%. Як пояснити такий розрив у даних? Ринок лізингу автомобілів справді знизився менше, ніж авторинок в цілому, чи це помилка експертів?
Олег Нечаєв: Експерти не помилилися, загальний автопарк лізингових компаній насправді, звузився всього на 5,75%.
Це, щоб ви розуміли, загальний парк автомобілів, що перебувають у лізингу – все ті автомобілі, за якими за станом на 1 січня ц.р. не минули договори лізингу. Мова йде про майже 19 тис. автомобілів. Однак це тільки фліт (загальний парк автомобілів компанії, від англійського «fleet» (флот) – РБК-Україна). Але щоб зрозуміти справжню динаміку ринку, потрібно дивитися на інший, більш важливий показник.
РБК-Україна: Що саме ви маєте на увазі?
О.Н.: Лізинг – це процес. Договір лізингу триває кілька років на відміну від точкового події «купівля-продаж». Тому, якщо ми говоримо, що ринок лізингу впав, це не зовсім відноситься до фліт. Якщо ми хочемо відзначити тенденції за аналогією з автомобільним ринком, то потрібно говорити про нові продажі. Тобто, про укладення нових договорів лізингу протягом 2009 р. І ось тут ринок дійсно зазнав краху. Наприклад, за даними ІАГ «Автоконсалтинг» у 2008 р. лізингові компанії уклали близько 8,5 тис. нових контрактів, що склало всього 1,36% від 623 тис. усіх проданих нових автомобілів. У 2009 р. кількість нових контрактів склала 2800 проти 162 тис. нових автомобілів. Частка лізингу виросла до 1,73%, однак нових договорів лізингові
компанії уклали на 68% менше, ніж у 2008 р. Саме цей показник демонструє активність ринку, то, як він згортається.
Ось вам і падіння ринку.
РБК-Україна: І все ж, ринок автомобільного лізингу впав менше, ніж весь авторинок. Чому?
О.Н.: Тому що в умовах кризи лізинг виявився єдиним інструментом, який дозволяє купити автомобіль, не маючи грошей. Також одна з причин такої статистики – активне нарощування продажів новими гравцями на ринку. Ці компанії просто використовують лізинг як інструмент для продажу автомобілів. Ситуація в автомобільному бізнесі зараз дуже серйозна, тому деякі автовироб-ники та імпортери змушені використовувати і таку схему продажу автомобілів за відсутності банківського кредитування. Потрібно визнати, що в 2009 р. вони підтримали своїми обсягами падаючий ринок автопродажів.
РБК-Україна: Як на ринок вплинули обмеження валютного кредитування, зокрема, заборона на кредитування у валюті пози-чальників, які не мають валютної виручки?
О.Н.: Внаслідок цих обмежень компанії втратили доступ до відносно дешевих фінансових ресурсів у вигляді банківських кредитів в доларах та євро. Наприклад, наша компанія весь минулий рік і сьогодні всі нові угоди фінансує власними коштами, отриманими від операційної діяльності, а також грошима наших інвесторів.
РБК-Україна: Фактично вас примусили перейти на кредитування в гривні?
О.Н.: Ні. Ми в своїх розрахунках використовуємо валютні еквіваленти (долар і євро). Лізингових договорів у гривні в нашому портфелі фактично немає, були лише поодинокі випадки. За структурою близько 70% лізингових договорів номіновані в євро, 30% – у доларах. Проте в цілому по ринку гривня тіснить іноземну валюту. До того ж, деякі компанії самі йдуть від інвалюти, щоб не нести втрати на курсовій різниці.
РБК-Україна: А чому ви не залучаєте у банків гривню?
О.Н.: Нецікаво. Ми вивчали таку можливість. Ну ніхто зараз не дає гривню по нормальній ціні на три роки. Спрогнозувати, що буде з гривнею – неможливо.
РБК-Україна: Хто з гравців не впорався з труднощами? Кому пощастило менше за інших?
О.Н.: Всього на ринку працюють три категорії лізингових компаній: компанії при банках, які фактично працюють з грошима цих банків; компанії з іноземним капіталом; чисто українські, незалежні, як правило – невеликі компанії. Ось треті і потрапили під роздачу. Банківське кредитування закрилося, своїх коштів мало, ці компанії в основному були змушені вилучити і продати автомобілі, і зараз намагаються хоч якось повернути борги своїм кредиторам.
РБК-Україна: Як ідуть справи у великих лізингових компаній?
О.Н.: Всього на ринку автолізингу 14 основних гравців, які мають у сукупному портфелі близько 80% договорів. Якщо взяти сектор так званого «лізингу з повним пакетом сервісу», де лізинг, в першу чергу, – послуга, а не розміщення грошей або продаж автомобіля, то тут до кризи було п’ять сильних гравців. Зараз нові угоди, наскільки мені відомо, укладають аж ніяк не всі з них (як випливає зі звіту ІАГ «Автоконсалтинг», «Оптима-лізинг» за весь 2009 р. поставила на реєстрацію всього три лізингові машини, а «Євролізинг» – 38 автомобілів, – РБК-Україна).
РБК-Україна: Виходить, що ці компанії, а також дрібні регіональні гравці – потенційні жертви поглинання з боку тих, хто вижив і активно розвивається. Купівлю яких лізингових компаній ми побачимо в 2010 р.?
О.Н.: Наскільки я знаю, гучних поглинань на ринку найближчим часом не передбачається. Зараз лізингову компанію не буде купувати ніхто – ні іноземний інвестор, ні вже існуючі на ринку гравців. Маючи ресурси, простіше створити компанію з нуля, хоча, на мій погляд, і з нуля створювати зараз немає сенсу, тому що повинен бути стимул ризикувати, а зараз такого стимулу немає. Та й ступінь ризику в Україні … – ну, ви самі знаєте. Будь-яка лізингова компанія має особливості в калькуляції свого продукту – оцінки, ступінь ризику, яка закладається на час дії договору, інструменти прогнозування ситуації на автомобільному ринку і т.д. Зрозуміти до кінця такі особливості на стадії оцінки компанії просто неможливо, і ніхто не зможе сказати, чим це обернеться в майбутньому, тому краще вибудовувати цей бізнес із самого початку, розуміючи, що і навіщо ти робиш.
РБК-Україна: Ви сказали, що на ринку автомобільного лізингу працюють компанії з іноземним капіталом. Скільки їх? Яка їх вага на ринку?
О.Н.: Вісім з 14 найбільших компаній на ринку автолізингу мають іноземне коріння, вони мають в своєму управлінні близько 75% парку. У 2010 р. ця частка збільшиться.
РБК-Україна: Як показує історія, саме в кризовий час з’являються нові технології, нові продукти. Що нового народилось на ринку лізингу автомобілів, що допомогло компаніям залишитися на плаву?
О.Н.: Перш за все, повторний лізинг. Це продукт, який виник саме в кризу. Повторний лізинг – це здача в лізинг автомобілів, які повернуті лізингодавцю клієнтом достроково. Схему довелося в терміновому порядку відпрацьовувати в кінці 2008 р. і першому кварталі 2009 р. Серед клієнтів була паніка, причому – навіть серед найстабільніших. Згадайте, тоді всі почали скорочувати витрати, позбавлялися від зайвого персоналу, зайвих автомобілів. Лізингові компанії почали думати, що робити з повернутими автомобілями. І нічого кращого не придумали, як здавати їх в лізинг повторно, щоб хоч якось відновити фінансові потоки.
РБК-Україна: Скільки договорів було розірвано достроково?
О.Н.: Про всьому ринку говорити не стану, однозначно багато. В нашій компанії, ми ще на початку минулого року закладали в план, що до 20% діючих договорів можуть бути припинені достроково. На щастя, прогнози не справдилися. За весь минулий рік нам було повернуто достроково менше 10% від всього лізингового парку. Багато в чому завдяки інтенсивному переговорного процесу з клієнтами. Ми пропонували різні схеми продовження співпраці: реструктуризацію платежів і зміна їх графіка, зміна обсягу сервісних послуг, закладених в договір і багато іншого. Крім того, нам вдалося пролонгувати значну частину договорів, порядку 20%, за якими закінчувався термін лізингу відповідно до графіка. До речі, пролонгація договорів – це ще один рецепт виживання на ринку в 2009 р.
РБК-Україна: Поясніть, чому не можна було просто продати достроково повернуті автомобілі на ринку і відразу отримати живі гроші?
О.Н.: Наша податкова база побудована так, що якщо автомобіль повернуто раніше, ніж пройшла половина строку лізингу, його невигідно продавати. Адже ціна нового автомобіля падає як? В перший рік покупки обвал ціни максимальний. Далі тримається більш-менш стабільно. А вартість з бухгалтерського обліку списується рівними частками, і якщо брати нашу компанію, то тільки по проходженню половини терміну лізинг за трирічними договорами ринкова і бухгалтерська ціни зрівнюються. Доводиться здавати в повторний лізинг і амортизувати автомобіль до ринкової вартості, інакше компанія зазнає збитків.
РБК-Україна: Але є автомобілі, які компаніям повертають в міру закінчення договорів. Скільки лізингові компанії заробляють на продажу таких автомобілів?
О.Н.: Минулого року ми на цьому нічого не заробили. Прорахувалися. Коли укладається лізинговий договір, у ньому вказується залишкова вартість автомобіля на момент закінчення дії договору. Тобто в 2009 р. нам повернули автомобілі, які ми передавали в лізинг в 2006 р. Згадайте докризовий оптимізм – на зльоті ринку, на тлі дефіциту автомобілів ніхто не міг припустити, що нас чекає в 2009 р. договору закладалися залишкові вартості на рівні 45-60% від вартості нового автомобіля. І багато машин, які нам повернули минулого року, були продані з негативним фінансовим результатом. Втрати від продажу таких автомобілів склали близько 15-17% від їх первісної вартості.
РБК-Україна: Завершуючи тему збитків. В грудні 2009 р. в асоціації “Українське об’єднання лізингодавців” заявляли, що обсяг проблемних боргів лізингових компаній становить приблизно 25%. Яку частку «проблемки» автомобільні лізингодавці віддають колекторам? На яких умовах?
О.Н.: Наша компанія до колекторів практично не звертається. Адже вони не купують борги лізингових компаній, як у випадку з банками. Колектори приходять і кажуть: «Ми вам допоможемо повернути борг за таку-то суму». Просять в середньому 10-35% від суми боргу, а у випадках, коли необхідно повернення предмета лізингу – ті ж відсотки тільки від вартості предмету лізингу. Працювати з ними за такими цінами – собі дорожче. Та й шанси повернути борг методами колекторів дуже часто низькі. До того ж, конкретно у нашій компанії проблемна дебіторська заборгованість за договорами дуже невелика в порівнянні з іншими гравцями – менше 2%.
РБК-Україна: Абсолютна більшість гравців на лізинговому ринку – компанії у формі ТОВ, що не передбачає обов’язкової публікації фінансових результатів діяльності. І все ж, якщо говорити про компанію, яку ви очолюєте, з якою рентабельністю
ви працюєте? Скільки заробили чи втратили в 2009 р.?
О.М.: Ми заробляємо достатньо, щоб зараз відчувати себе комфортно, наскільки це можливо в умовах кризи, і своїми грошима продовжувати фінансувати розвиток. До того ж, бізнес збудовано так, щоб навіть в кризу підприємство залишалося прибутковим. Так що, за підсумками 2009 р. ми маємо позитивний фінансовий результат, невеликий, але прибуток. Конкретної цифри сказати не можу, ще консолідуємо звітність.
Я вже казав, за рахунок чого вдалося знизити втрати. Додам, що компаніям, які залишилися працювати на ринку, на руку зіграв «принцип воронки». Банківське кредитування померло, а гроші бізнесу потрібні. Можливості фінансування угод скоротилися значно більше, ніж кількість бажаючих його отримати. Зараз лізинг залишається практично єдиним джерелом фінансування для корпоративного клієнта, що надає додаткові ринкові можливості лізингодавцям.
РБК-Україна: Якщо я правильно зрозумів, незважаючи на проблеми, криза допомогла лізинговим компаніям конкурувати з банками?
О.Н.: До кризи ніякого порівняння між банківським кредитуванням і лізингом не було. Банки вбивали наповал своїми програмами кредитування. Лізингом користуватися лише ті компанії, яким потрібен був саме лізинг, а не гроші. Кому не хотілося возитися з сервісом автомобілів або хто хотів отримати певні податкові пільги. Зараз ситуація змінилася. І вже самі банки стали
клієнтами лізингових компаній.
РБК-Україна: В якому сенсі? Наведіть приклад.
О.Н.: Банкам потрібно дотримуватися багато нормативів за вимогами НБУ, витримувати коефіцієнти за активами. Машини, якими вони користуються на умовах лізингу, не потрапляють в активи банку, і не потребують додаткових резервів. Причому випадки роботи з банками – не поодинокі. Наприклад, клієнтами Avis Україна, з якими укладені лізингові договори, є 15 банків.
РБК-Україна: І останнє – ваш прогноз, коли на ринку автомобільного лізингу чекати пожвавлення? Коли на ринок знову прийдуть масштабні інвестиції?
О.Н.: В план на 2010 р. ми закладаємо приріст портфеля договорів лізингу, а збільшення нових продажів повинне скласти близько 80%, в порівнянні з 2009 р. Ці результати ми плануємо забезпечити, в основному, за рахунок власних коштів і коштів наших інвесторів. Ніхто з експертів, яких я знаю, і моїх колег, не прогнозують поновлення фінансування лізингових компаній банками в 2010 р. Чи зміниться щось до 2011 р. – подивимося.
Спілкувався Володимир Бойко