Що змінить новий Закон "Про лізинг"

Депутати запропонували усунути спірні правила роботи лізингових компаній, щоб у них виникло менше конфліктних ситуацій зі споживачами, а шахрайство в цій сфері стало неможливим. Учасники ринку схвалюють подібний підхід, але вважають законопроект недостатнім, адже в ньому немає фінансових стимулів для розвитку ринку лізингових послуг.

Оновлення правил

Парламентський комітет з питань фінансової політики та банківської діяльності схвалив до першого читання законопроект № 6395 «Про фінансовий лізинг». Документ подано в квітні головою комітету Сергієм Рибалкою, шістьма депутатами комітету і його колегою по фракції – головою комітету з питань промислової політики і підприємництва Віктором Галасюком.

У пояснювальній записці до законопроекту йдеться про те, що «в розвинених країнах через лізинг здійснюється майже третина інвестицій в основні кошти, тоді як в Україні цей показник останніми роками коливається в межах 3-4%, а в 2015 році впав навіть нижче 3%».

При цьому вартість всіх діючих договорів лізингу в Україні – менше 750 млн євро. «Капітальні фонди в Україні зношені на 80-90%. Така статистика спонукає нас працювати над законопроектом», – зазначив перший заступник голови комітету з питань фінансової політики та банківської діяльності Михайло Довбенко.

Тим часом в ЄС ситуація набагато краща. «У 2015 році у Великій Британії було укладено лізингових договорів на 77 млрд євро, у Франції – на 44 млрд грн, в Скандинавії та країнах Балтії – на 30 млрд євро. За результатами опитування бізнесу в ЄС, лізинг посідає друге місце серед механізмів фінансування», – розповів депутат.

За даними Нацкомфінпослуг, на 31 березня було зареєстровано 205 лізингових компаній – на 23,2% менше, ніж рік тому. Вартість діючих договорів лізингу становить 22,49 млрд грн, усього їх 15,2 тис. У I кварталі було укладено 1,5 тис. нових договорів на 2 млрд грн.

Михайло Довбенко нагадав, що ринок лізингу працює за актами, прийнятими ще в 1997 році.

«Прошу підтримати цей законопроект. З 1997 року змінювався і Цивільний, і Господарський кодекси, в результаті чого виникають юридичні колізії в сфері фінансового лізингу. Поданий законопроект не тільки усуне їх, а й дасть чимало нових переваг учасникам лізингового ринку», – стверджує голова Нацкомфінпослуг Ігор Пашко.

Недобровільний розвиток

Учасники ринку підтримують законопроект. «Для лізингових компаній в ньому прибрали заборону на роботу з цілісними майновими комплексами, врегулювали діяльність лізингових посередників і легалізували статус співробітників, що працюють в автосалонах або в регіонах. Крім того, в законопроекті прописано зобов’язання реєстраційних органів перевіряти майно на предмет обтяжень перед вчиненням дій з ним, що дозволить уникнути шахрайства», – говорить директор асоціації «Українське об’єднання лізингодавців» Марина Масіч.

У документі прописано, що предмети лізингу не можна включати до ліквідаційної маси у разі банкрутства. «Це ніби-то зрозуміло, але часто ця норма порушувалася», – зазначає Марина Масіч. Для фізосіб лізингові компанії готуватимуть «паспорт», до якого вписуватимуться всі деталі лізингової пропозиції. «Автори намагаються таким чином перешкодити шахраям, які збирають аванси і не поставляють техніку, обманюючи довірливих лізингоотримувачів. Але в реальності така норма не зупинить представників псевдолізингу та водночас серйозно ускладнить роботу законослухняних компаній», – вважає вона.

Законопроект вирішить ряд спірних питань, які зараз доводять бізнес до судів. «Отримання авансу за майбутню поставлену техніку не є «залученням коштів», як це трактує Верховний суд вже в кількох рішеннях, абсолютно безпідставно вимагаючи від лізингодавців отримання ліцензії на такий вид діяльності», – наводить приклад Марина Масіч. Крім того, окремо вказується, що при поверненні предмета лізингу лізингодавцю проведені платежі не повертаються, а утримуються як плата за користування предметом. «Зараз є рішення ВСУ, за якими лізингоотримувач зобов’язаний повернути техніку, а лізингодавець – всі платежі за весь час дії договору, що само собою є абсурдом», – каже Марина Масіч.

Але є й мінуси, головний з яких – відсутність стимулів для бізнесу використовувати лізинг.

«Цей документ – аж ніяк не прорив. У ньому немає системи стимулів і заохочень, яка працює майже в усіх розвинених економіках, підвищуючи активність лізингодавців і лізингоотримувачів у фінансуванні таких напрямків, як екологічний транспорт, відновлювальна енергетика, природоохоронні технології, IT», – впевнена Марина Масіч.

Джерело FinClub

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*