Завод Кобзаренка планує запустити виробництво сільгосп обладнання в ЄС

Поки Україна в основному постачає в Євросоюзі сировину і продукти, бізнесмен з Липової Долини Сумської області Анатолія КОБЗАРЕНКО будує в Польщі з нуля повноцінний завод для виробництва сільськогосподарської техніки – «Кобзаренко Sp. z.o.o. ».

Про те, для чого йому інвестиції в країну, яка входить до Євросоюзу, про різницю між організацією виробництва в Україні і за кордоном ми говорили з його сином, директором споруджуваного польського заводу Дмитром КОБЗАРЕНКО. В цей час Анатолій Кобзаренко був на черговій виставці сільськогосподарської техніки в Польщі (AgroShow Беднари).

Чому ви вирішили відкрити завод у Польщі?

Дмитро Кобзаренко: Дело в тому, що зараз у нас багато клієнтів в країнах ЄС. Для доставки продукції з Сумської області в Європу дуже велике логістичне “плече”, високі транспортні витрати, простота транспорту на кордоні, а також затримки з оформленням на митниці. Простше товар для європейських клієнтів виготовляти саме в країнах ЄС. Фактично ми створюємо компактний варіант підприємства – копія виробництва в Україні. В основному цеху площа площею 5 тис. кв. м. розташовані зварювальна, фарбувальна, токарна та інші ділянки.

Виробництво будується в м. Белхатув, центр гміну, недалеко від Лодзі. Місце для будівництва обране не випадково – поруч розташовані кілька логістичних центрів, один з яких належить фірмі Amazon. Тому звідти буде зручно доставляти клієнтам продукцію по всій Європі. Так само в разі доставки з Польщі немає ніяких проблем з митним оформленням, відсутній подвійний митний тариф, який потрібно платити при ввезенні та при вивантаженні обладнання. Відповідно, нижче накладні витрати та вартість наших виробів. Ще одна причина – в Європі дуже низькі ставки кредитування виробника і низькі ставки на лізинг техніки.

Яка різниця між подібними ставками в Євросоюзі та в Україні?

Д.К .: В Україні зараз кредити можна отримати під 18% річних під заставу майна терміном не більше ніж на 1 рік. В Польщі – 5% річних в євро без завдатку строком на 5 років. Лізинг техніки в Україні обійдеться в 30% передсплати вартості техніки і 25% річних на чотири роки. В Європі 10% – передплата вартості техніки, 5,25% річних.

Коли ви почали будівництво, чи планували брати участь у будь-яких програмах стимулювання виробництва, що діють у Євросоюзі?

Д.К .: Безумовно, наші розрахунки перед будівництвом підприємства базувались на програмі часткового компенсації вартості підприємства у разі випуску підприємства підприємства інноваційної продукції. Перш за все ми плануємо виготовляти на заводі навантажувач вагонів «Ковчег», розвантажувач вагонів РВМ-180, який не виробляється в ЄС, та й взагалі де-будь. Секрет простий: сипучі продукти – зерно, цемент та інші – можна завантажувати і розвантажувати у вагонах тільки на елеваторах стаціонарних залізничних станцій. Це недешево, капіталоємко, необхідні спеціальні майданчики, окремі дозволи. З нашої машини нічого не треба: вантажівка може під’їхати до залізної дороги прямо в полі, завантажитися або розвантажити і їхати по призначенням – дешевше і зручніше. В Польщі попит на ці машини зараз дуже високий. Так само будемо випускати розчинний вузол для ємностей, який на 30% підвищує продуктивність спіральників з добривами, скорочує час на заправку. Ще один вид інноваційної продукції – тюковіз на роликах, який ми спеціально сконструювали для європейських клієнтів. Крім цього, ми плануємо виготовляти на цьому заводі нашу основну продукцію – перевантажувачі зерна, сдвижні причепи «Атлант» і паковщик силоса. Спрос на них в ЄС також висок, розраховується на його поступовий ріст. На польську фірму у нас оформлено шість «мерседесів» -тягачів, які доставляють продукцію з України в Європу і на зворотному шляху везуть сюди частину комплектуючих, які ми закуповуємо в ЄС, – осі, частини гідравлічних систем, редуктора і інші.

До речі, як є доля європейських комплектуючих у вашому обладнанні?

Д.К .: Примерно 40%. Крім осі, гідравліка, редуктори, ми змушені закуповувати в Європі шини для нашого обладнання, так як, на жаль, в Україні виробництва шин для сільськогосподарського обладнання припинено – підприємство «Дніпрошина», у якого ми їх купували раніше, закрився. Підприємство «Росава» також припинило випуск подібної продукції.

Скільки ви вкладаєте в підприємство і скільки сподіваєтеся повернути в якості компенсації?

Д.К .: Ми інвестуємо в будівництво польського підприємства 5 млн. євро і відповідно до програми компенсації Євросоюзу, яка передбачає повернення 40% вартості верстатного обладнання та 50% – вартості виробничих приміщень. Таким чином, ми сподіваємося повернути приблизно половину інвестицій, тобто 2, 5 млн. Євро.

Ви можете конкурувати з європейськими виробниками аналогічного сільськогосподарського обладнання за рахунок іноваційності, новизни, запропонованої вами технікою або за рахунок більш низької ціни?

Д.К .: Конкуруємо за обома показникам. Європейські виробники мають масове виробництво техніки, тому вони не особливо охоче беруть на себе виробництво чого-то нового. Ми ж заповнюємо цю нішу, виставляючи на рік до п’яти нових зразків техніки. зараз ціна у нас теж нижче, ніж більшість європейських виробників. Але ціна виробництва, яку ми плануємо видобути на підприємстві в Польщі, буде вже вище, оскільки за законом рівень заробітної плати працюючих, відповідно, вище, ніж в Україні. З часом наберемо робітників на місці, швидше за все, серед них будуть і українці, які виїхали в Польщу на заробітки.

Клієнти з деяких європейських країн придбали у вас продукцію?

Д.К .: Клієнтів з Європи досить багато в Німеччині, Франції, Іспанії, Італії, Швеції, Швейцарії, Фінляндії, Естонії, Латвії, Литви, Хорватії, Словенії, Угорщині, Румунії та Болгарії. Працюємо через дилерів, тому зараз шукаємо дилера в Данії.

Коли ви плануєте запустити завод у Польщі?

Д.К .: З обліком темпів будівництва попередній термін запуску в експлуатацію підприємства – жовтень-листопад 2019 року.

Хто буде працювати на цьому підприємстві? Чи плануєте ви залучити робочих з України або набирати персоналу з місцевих?

Д.К .: На початковому періоді роботи підприємства плануємо, що на нього працюватимуть вахтовим методом наші працівники з України, відповідно, отримуючи більш високу, європейську заробітну плату. Доставлять їх будемо нашим автобусом.

Чи не може трапитися так, що з часом ви приймете рішення згорнути виробництво тут, на Сумщині, і повністю перевезти його в Польщу?

Д.К .: Ні, нічого подібного ми не плануємо. Площа підприємства в Липовій Долині в 5 разів більше, ніж завод, який ми будуємо в Польщі. Так само вже зараз відкрито філія заводу в м. Ромни, на яких будуть працювати 100 людей. У нас багато клієнтів в Україні та країнах СНД, в тому числі в Казахстані, так що закривати тут підприємство нелогічно.

Сьогодні в Україні багато відомих підприємств стають банкрутами і закриваються, а ось у вас ситуація абсолютно протилежна – за таких умовах ваше підприємство стрімко розвивається. Чому у вас вийшло?

Д.К .: Составляючи кілька. Перш за все, ми практично весь прибуток вкладаємо в розширення і оновлення виробництва. Ні у Анатолія Кобзаренко, ні у фірми немає ні особистого літака, ні яхт, ні супердорогих автомобілів або палат в тисячах квадратних метрів за кордоном. Ми також постійно аналізуємо ринок і потреби клієнтів – саме так з’явилися розвантажувачі та завантажувачі вагонів, замовлення на яких у нас зараз до кінця року. У нас своя конструкторське бюро, яке разом з директором фірми вирішує всі поставлені ним завдання – багато ідей запропонували саме йому. Безумовно, впливає і те обставина, що фірма належить одній людині – Анатолію Кобзаренко, саме він приймає всі рішення. Адже часто в Україні підприємства стають бнкрутами через конфлікти акціонерів, які не можуть договоритися.

Довідка.

«Завод Кобзаренко» був заснований в 1993 році. як українсько-німецьке товаристо «Флігель». Першою продукцією підприємства стали тачки та візки для присадибного господарства, які випускалися в пристосованому для цього персональному гаражі Анатолія Кобзаренка. У 2001 році завод перейшов до випуску більш складної сільськогосподарської техніки – був відкритий завод «Флігель» по ремонту та виробництву тракторних причепів. В 2008 році підприємство було перейменовано в «Завод Кобзаренко». На підприємстві використовуються новітні станки з ЧПК. В найближче час повноцінно запрацює філія заводу в Ромнах, де буде працювати близько 100 осіб. Середня заробітна плата робітників на заводі – 11 тис. грн., що на 30% перевищує рівень середньої заробітної плати в Україні. С 2012 по 2018 р. валовий оборот заводу збільшився в 10 разів.
На сьогодні завод є лідером в Україні з виробництва тракторних причепів, пропонуючи клієнтам близько 60 видів різного устаткування, у тому числі унікального, який не виробляє ніяка іноземна фірма. Крім того, підприємство є дилером декількох європейських та канадських компаній та продає їх продукцію в Україні. На сьогодні «Завод Кобзаренко» експортує техніку в 26 країн світу (майже половина з яких входить до Європейського Союзу) і освоює ринки Ірану, Індії та США.

Валовий оборот «Завод Кобзаренка» в 2018 г. складе 1 млрд 100 млн грн.

Джерело: http://rama.com.ua