Інвестиція обертається втратами

Через податкове непорозуміння під час електронного адміністрування ПДВ лізингодавці втратили 100 мільйонів гривень


За оцінками асоціації «Українське об’єднання лізингодавців», за період дії електронного адміністрування ПДВ, запровадженого з 1 січня 2015 року, втрати лізингодавців сягають майже 100 мільйонів гривень і зростають щодня. Попередні механізми відновлення економічної справедливості у фіскальних відносинах між кредитором і боржником скасовано, натомість нових не запроваджено. Через такі зміни правил в оподаткуванні деякі гравці взагалі думають про вихід з українського ринку. Про це «УК» повідомила директор асоціації «Українське об’єднання лізингодавців» Марина Масіч.

Річ у тім, що через складну економічну ситуацію невпинно зростає питома вага проблемної частини портфеля лізингових компаній, збільшується кількість випадків примусового вилучення майна лізингоотримувачів. Така операція в податковому обліку — це постачання, яке має супроводжуватися видачею податкової накладної боржником.

Більшість боржників цього не хочуть робити, але навіть якщо й наміряються, то чинна система електронного адміністрування ПДВ не дає йому змоги це зробити через брак коштів на рахунках. Тому ПДВ лягає на плечі лізингодавця (як власника вилученого майна) і критично послаблює його фінансову стабільність. А останній, який і без того потерпає від курсових коливань, зростаючих неплатежів, розшуку переховуваного майна, витрат на його повернення тощо, має ще й неоголошений податок у розмірі 20%.

Нині на ринку лізингових послуг залишається не більше десятка активних гравців — це переважно представники великих міжнародних груп. Фото Володимира ЗAЇКИ

Перед запровадженням системи електронного адміністрування (до 1 січня 2015 року) існував інститут ефективного оскарження в Державній фіскальній службі факту невидачі податкової накладної боржником, що давало змогу автоматично включати ПДВ у суму податкового кредиту. Але після запровадження нової системи це не врахували, від чого найбільше постраждала саме лізингова галузь, бо решта суб’єктів підприємництва мають змогу вибирати собі контрагента. А для лізингодавця вилучення від неплатника — це вимушена операція, без жодних опцій, а з погляду податкового обліку — це звичайна поставка.

«Лізингова індустрія зараз у дуже складному становищі, понад половина активних гравців уже залишила ринок або припинила фінансування. В умовах, коли банки майже не кредитують, а зношеність основних фондів сягає 80—90%, реальний сектор економіки може розраховувати лише на фінансування через інструменти фінансового лізингу», — підкреслює Марина Масіч.

А тим часом на полі лізингових послуг залишається не більше десятка активних гравців, серед яких переважно представники великих міжнародних груп, яких тривалий час вважали оптимістами у питаннях залучення інвестицій в українську економіку. Але навіть вони, попри запас міцності, бідкаються — проблеми лише збільшуються, тому гостро стоїть питання про перегляд стратегії перебування в Україні, якщо вони їх не розв’яжуть. Адже за нинішніх обставин неможливо вийти із залучених інвестицій без втрат.

В Асоціації «Українське об’єднання лізингодавців» вважають, що вийти із ситуації допоможуть зміни до чинного податкового законодавства в частині, що регулює правовідносини з податковою накладною.

Для цього асоціація підготувала нормотворчу пропозицію. Але вона поки що не має підтримки урядовців. Вони завважують, що її відредагована норма відкриє «дірку» для усіляких схем.

Питання, чи потрібно руйнувати надзвичайно важливу для економіки галузь через потенційну загрозу шахраїв, залишається відкритим. Мабуть, з правопорушниками потрібно боротися кримінально-правовим інструментарієм, а не душити останніх добросовісних платників податків.

Лізинговий ринок не заперечує, щоб автори податкової реформи запропонували своє бачення розв’язання проблеми, захищене від зловживань, аби лише не стояли осторонь, роблячи вигляд ніби фіскальної дискримінації в цьому сегменті не існує. 

Лізингодавці сподіваються, що на чинник виживання невеликого, але критично важливого сегмента фінансового сектору економіки нарешті звернуть увагу.