На семінарі для лізингодавців по новим правилам регулювання вироблене спільне бачення найбільш складних норм Постанов №153 та №156

Експерти та представники лізингової індустрії узгодили неоднозначні положення Постанови №153 «Про затвердження Положення про ліцензування та реєстрацію надавачів фінансових послуг та умови провадження ними діяльності з надання фінансових послуг» та Постанови №156 «Про затвердження Положення про впорядкування діяльності з надання супровідних послуг на ринку фінансового лізингу»

Більше пів сотні представників банків, небанківських фінансових установ та лізингових компаній отримали на онлайн-семінарі, організованому 10 лютого Асоціацією лізингодавців України, практичні поради та відповіді на складні запитання, пов’язані з входженням на ринок та оновленими процедурами видачі ліцензії та реєстрації лізингодавців, а також, новими вимогами до агентів та надавачів допоміжних послуг. Експертизою з учасниками семінару поділились провідні юристи Асоціації – Яна Баклан та Ілона Шемет та керівник практики Банківського та фінансового права PwC Legal в Україні Вадим Романюк.

Марина Масіч, директор Асоціації лізингодавців України повідомила, що Асоціація, як учасник всіх робочих груп по підготовці зазначених норматиних актів, є найбільш зануреним у проблематику експертом з даних питань. “В процесі обговорень з Регулятором майбутніх нормативних актів, нами було надано десятки критичних зауважень та пропозицій. А також, категоричних заперечень від імені ринку про абсолютну неприйнятність деяких положень НПА. Частина з них була врахована, за що ми вдячні Національному банку, але деякі, досить критичні – обтяжливі або нікому не потрібні вимоги, все ще залишаються тягарем, та виникає безліч питань щодо їх застосування на практиці. Тож, зібрання експертів ринку, доповідь наших поглядів та оговорення спірних моментів – це був необхідний етап для вирблення спільного бачення нових вимог. А також, можливість почути найбільш гострі питання, найбільш неоднозначні моменти з нормативів, аби сформулювати колективний запит галузі, колективне нерозуміння логіки та змісту деяких пунктів, і збентеженя в зв’язку з цим – до Регулятора. Ми почули дуже фахові доповіді від наших внутрішніх і зовнішніх експертів та мали дуже продуктивну дискусію. Компанії та банки поза Асоціацією теж матимуть змогу ознайомитися з презентацією та відеозаписом події, за запитом. Важаю, що це допоможе всі нам на ринку лізингу знайти спільний підіхід до тлумачення та виконання нових нормативів”.

Вадим Романюк, який мав досвід роботи в Нацбанку та був долучений до розробки ліцензійних умов зазначив, що нові ліцензійні умови є досить складними, перевантаженими термінами, є певні неузгодженості з законодавством України. Вадим поділився спірними питаннями, де в ту чи іншу норму Регулятор хотів закласти певну логіку. Пояснив процедуру реєстрації лізингодавців та роз’яснив, що з переліку документів, які подаються для видачі ліцензії, не потрібно подавати до Регулятора. «В кожній анкеті від Нацбанка є питання з підковиркою, якщо ви на них неправильно відповісте, то вам можуть відмовити у видачі ліцензії», – зазначив Вадим Романюк та поділився лайфхаками щодо оформлення документів, аби вони не були повернуті із зауваженнями, розкрив питання приведення діяльності лізингодавця до вимог Регулятора, розкрив процедуру подання та щорічного оновлення інформації, розкрив, які вимоги не поширюються на лізингодавців. Також, окреслив вимоги до ділової репутації – кого стосуються, професійна придатність та суміщення посад, також, поділився, які категорії ознак можуть вказувати на небездоганну ділову репутацію.

Під час розгляду питань, що стосуються Постанови про супровідні послуги, Вадим зазначив, що до ділової репутації надавачів супровідних послуг Регулятор встановив ще більш жорсткі вимоги, ніж до самих фінансових компаній і в деякій мірі, Нацбанк мав не послідовну позицію в своїх методологіях.

Яна Баклан та Ілона Шемет поділились особливостями перехідних положень, а також звернули увагу на питання приведення у відповідність новим ліцензійним умовам, зазначили, які вимоги не стосуються лізингодавців та які документи їм не потрібно подавати. Також, звернули увагу на вимоги до веб-сайтів лізингодавців, зокрема, на те, яка саме інформація має з’явитись на них.

Серед інших питань, розглянутих на семінарі: вимоги до фінансового стану лізингодавця та юридичних та фізичних осіб, поняття та оновлення інформації про відокремлені підрозділи, вимоги, контроль за відповідністю керівника, головного бухгалтера та ключових осіб лізингодавця, основні вимоги до агентів та їх навчання, агентський договір, вимоги до внутрішніх документів лізингодавця, основні вимоги при залученні надавачів допоміжних послуг.

За результатами семінару, учасники дійшли спільного знаменника щодо низки суперечливих положень і домовились сформулювати низку чергових звернень в НБУ щодо змін в новому регулюванні.