Все більше аграріїв надають перевагу купівлі сільгосптехніки у лізинг, що спонукає банки виводити на ринок власні лізингові продукти та конкурувати з небанківськими фінустановами.
Останнім часом стрімко зростає частка лізингового фінансування агросектора. Зокрема, йдеться про лізингові програми фінансування купівлі сільгосптехніки.
Вже традиційно є певні проблеми зі статистикою. Так, для аналізу маємо загальну статистику Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (Нацкомфінпослуг), яка є занадто формальною, дещо відірваною від ринкових реалій, та наочніші дані Асоціації “Українське об’єднання лізингодавців” (УОЛ).
За оцінками учасників ринку, з 45 тис. одиниць агротехніки, куплених сільгосппідприємствами тільки впродовж минулого року, близько однієї тисячі придбані саме за лізинговою схемою. Тобто на лізинг торік припало в середньому 2% сільгосптехніки. А в сегменті тракторів та комбайнів частка техніки, придбаної у лізинг, 2017 р. сягнула 5-6%. Проте є окремі думки. Наприклад, Павло Мухін, генеральний директор компанії “ТЕКОМ-Лізинг”, стверджує, що 80% агротехніки купуються в лізинг!
Небанки рулять
Станом на 30 липня право на надання послуг фінансового лізингу на підставі ліцензії, виданої Нацкомфінпослуг, мають 106 юридичних осіб — лізингодавців та 335 фінансових компаній. Усього до переліку юросіб, які мають право надавати окремі фінансові послуги та перебувають на обліку в Нацкомфінпослуг, внесено інформацію про 185 юридичних осіб — лізингодавців.
Впродовж першого півріччя поточного року фінансовими компаніями та юридичними особами, які не мають статусу фінансових установ, але можуть згідно із законодавством надавати фінансові послуги, укладено понад 4,13 тис. договорів фінансового лізингу більш ніж на 11 млрд грн. Вартість об’єктів лізингу, що є предметом договорів, перевищує 18 млрд грн.
У порівнянні з показниками аналогічного періоду 2017 р. у першій половині поточного року вартість договорів (новий бізнес), пов’язаних із сільським господарством, зросла на 28% — до 2,8 млрд грн. Таким чином, цей напрямок поступається лише транспортному (автомобілі). Загальний лізинговий портфель сільгосптехніки на середину поточного року майже досяг 6 млрд грн.
За даними УОЛ, усього її членами протягом січня — червня поточного року було надано в лізинг 669 об’єктів сільгосппризначення. З 297 наданих у лізинг нових тракторів найбільшим попитом користувалися “Беларус”, New Holland та Case. Серед комбайнів трійка лідерів виглядає так: New Holland, John Deere та Claas. Попитом у аграріїв торік користувались як дорогі трактори (торгових марок Case, New Holland, Fendt, John Deere), так і дешевші (“Беларус”, МТЗ).
Зростання парку сільгосптехніки у лізингових компаній, що входять до складу УОЛ, спостерігалося і минулого року. Станом на початок 2018 р. вони сукупно збільшили машинний парк до 3415 одиниць. При цьому кількість переданих по лізингу агрегатів зросла у більшості лізингових компаній Асоціації, що реально працюють з представниками аграрної галузі. 2017 р. приріст парку сільгосптехніки у таких лізингових компаній сягнув, за даними УОЛ, 11-16%.
Зараз найактивнішими у сегменті лізингових послуг для підприємств сільського господарства є такі компанії, як “ОТП Лізинг”, “Ленд-Ліз”, “УЛФ-Фінанс”, “ТЕКОМ-Лізинг” та інші. Чималий аграрний портфель також у компанії “Райффайзен Лізинг Аваль”. Серед успішних лізингових компаній є чимало афілійованих з банками. Слід зазначити також, що до реєстру лізингових компаній входять і такі, що створені безпосередньо постачальниками сільгосптехніки.
За даними компанії “ОТП Лізинг”, найбільша частка в їхньому портфелі — сільгоспвиробники, яким 2017 р. у лізинг було передано близько 1100 одиниць сільгосптехніки на $85 млн.
Для порівняння: державний оператор ПАТ “Украгролізинг” торік уклала 189 лізингових угод та передала лізингоодержувачам 210 одиниць техніки загальною вартістю 107,5 млн грн. У червні поточного року “ОТП Лізинг” залучила кредит німецького банку розвитку KfW у розмірі $17 млн на сім років.
Банківська лізгінка
Надають послуги лізингу агровиробникам і безпосередньо банки, без посередництва афілійованих лізингових компаній. Але кількість таких банків поки невелика, а обсяг послуг лізингу — незначний. Щоправда, є й виключення. Скажімо, державний ПриватБанк. За його власною інформацією, торік було укладено 32 угоди лізингу з сільгосппідприємствами сумарно на 68 млн грн. На початок року в банку діяло майже 300 лізингових угод вартістю понад 300 млн грн. Перший заступник голови правління ПриватБанку Олег Сергєєв також запевняє (як і представники лізингових компаній), що агросектор входить зараз до переліку найпріоритетніших галузей для обслуговування.
Нещодавно ПриватБанк запровадив нову технологію оформлення лізингу на придбання комерційних авто, обладнання чи сільгосптехніки. “Відтепер процедура ухвалення рішення про надання техніки чи обладнання за лізинговими контрактами триватиме кілька хвилин завдяки “лізинговому калькулятору”, — ідеться у повідомленні. — Крім того, аграрні підприємства в разі купівлі в кредит агротехніки або сільгоспобладнання автоматично отримують контракти вже з урахуванням можливості одержання державних компенсацій”. Зазначається також, що програма лізингу для бізнесу в ПриватБанку дозволяє отримати авто, обладнання чи техніку в кредит на строк до п’яти років за ставками від пільгових 0,01% за партнерськими програмами до стандартних 19% річних. У разі купівлі агротехніки в кредит у ПриватБанку діють програми державної компенсації 25-40% вартості техніки чи обладнання українського виробництва. Розмір фінансування може варіюватися — від 200 тис.грн до 300 млн грн. Авансовий платіж на нову техніку складатиме 20% вартості для вітчизняної техніки та 30% вартості — для імпортної техніки. Аванс на вживане імпортне обладнання становитиме 30% вартості.
Окрім ПриватБанку почали розвивати новий напрямок в своїй роботі та напряму надавати послуги фінансового лізингу й низка інших банків. За інформацією Івана Вишневського, керівника напрямку “Небанківські фінансові установи” проекту USAID “Трансформація фінансового сектора”, такі послуги вже надають Укргазбанк та Кредобанк. “На жаль, статистика НБУ не містить інформації про класифікацію портфеля та сегментацію клієнтів. Але з огляду на ринкову поведінку банків можна констатувати, що ПриватБанк проводить універсальну політику, Укргазбанк активний у співпраці з комунальними підприємствами, а Кредобанк — у сфері транспорту”, — зазначає експерт USAID. Відомо також, що торік вагони та інше майно у лізинг надавав і ТАСкомбанк. Навесні поточного року послуги лізингу почав надавати ПУМБ.
Лізинг vs. кредит
Зовні обидві форми фінансування, кредитування та лізинг, дуже схожі: вносиш початковий внесок, отримуєш бажану техніку, за допомогою якої здійснюєш свою господарську діяльність. В обох випадках виконуються ключові принципи кредитування — зворотність, терміновість і платність. Як при кредиті, так і при лізингу відбувається погашення позичених коштів шляхом повернення їх кредитору (лізингодавцю). І при кредиті, і при лізингу фінансування надається на певний термін, платність наданих ресурсів дотримується і при лізингу, і при кредиті. Тоді в чому ж відмінність? Хоча в основі механізму лізингової угоди лежить кредитна операція, лізинг має низку суттєвих відмінностей від кредиту.
Лізинг є надійнішим з точки зору кредитних ризиків, адже право власності залишається в лізингодавця до моменту повної сплати лізингових платежів відповідно до укладеного договору! У разі ж придбання майна в кредит, право власності на майно переходить по позичальника в момент його придбання. Відповідно, лізингодавцю досить легко реалізувати свої права. У свою чергу, кредиторам у разі неповернення кредиту зробити це досить важко, особливо у вітчизняних реаліях. У разі порушення лізингоотримувачем своїх зобов’язань, предмет лізингу повертається лізингодавцю. Практика свідчить, що з поверненням також можуть виникнути певні труднощі. Але своє повернути все ж простіше, аніж забрати чуже.
Нерідко перевагою лізингу є обсяг фінансування. Кредит, зазвичай, покриває лише 70-80% вартості придбання основного засобу. Решту суми підприємство має покрити з власних фінансових ресурсів. Лізингова операція дуже часто забезпечує 100% фінансування угоди купівлі предмета лізингу. Лізингодавець інвестує у придбання предмета лізингу як власні, так і залучені кошти.
Лізинг є гнучкішим з точки зору графіка обслуговування. На відміну від умов погашення кредиту, коли платежі розподіляються рівномірно у часі, лізингові платежі максимально адаптуються до особливостей господарської діяльності лізингоодержувача, генерування ним грошового потоку.
Важливою перевагою лізингу є вартість послуг, що пов’язано з валютою фінансування. Справа в тому, що за нинішнього жорсткого регулювання з боку Нацбанку кредитування у валюті є дуже обмеженим. Лізинг (небанківський) не має таких перепон. Відповідно, має можливість надавати дешеве фінансування у валюті.
Це вже не кажучи про те, що лізингова компанія надає комплексне обслуговування операції. Це передбачає підготовку, оформлення, реєстрацію необхідної документації та укладення договорів (лізингу, купівлі-продажу, страхування, кредитного, застави). Лізингодавець також може надати консультації щодо вибору виробника, моделі основного засобу, забезпечити технічну підтримку при експлуатації та навчання персоналу підприємства. За кредитних відносин кредитор часто-густо обмежується лише наданням грошових коштів в обсязі та на умовах, передбачених кредитним договором. Винятком, звичайно, є популярні нині партнерські програми.
Важливий аргумент на користь лізингу — податкові переваги. Механізм фінансового лізингу надає лізингоодержувачу можливість зменшити оподатковуваний прибуток та отримати податковий кредит на всю вартість предмета лізингу; включити винагороду лізингодавцю у валові витрати; нараховувати амортизацію на основний засіб, наданий у лізинг.
Текст Дмитро Гриньков