Комітет підприємців сфери транспорту при ТПП України на останьому засіданні розглядав концепцію нової редакції Закону «Про автомобільний транспорт». У ході дискусії його учасники, у тому числі представники Міністертва інфраструтури, професійних об’єднань, зазначали, що положення діючого законодавчого акту застаріли. Вони не регулюють належним чином і не відображають реалії нинішнього ринку перевезень вантажів і пасажирів.
Голова Комітету Володимир ГРИНЕНКО підкреслив: «Як професіонали маємо відповідально поставитись до обговорення законопроекту, який до листопада планується подати до Верховної Ради України. Кожен пункт документу необхідно ретельно прочитати, обдумати і внести пропозиції. Навіть якщо якісь пропозиції не врахують у парламенті, то скажемо: ми не були байдужі, висловили свою позицію, аби вдосконалити законодавчу базу для подальшого розвитку автотранспортної галузі».
«У Державному автотранспортному науково-дослідному і проектному інституті (профільна установа Мінінфраструктури, що підготувала основи законопроекту) вочевидь не вистачає професіоналів, а ті, хто працює там, пишуть від ліхтаря, – сказав віце-президент АсМАП України, член галузевого Комітету при Палаті Леонід ДОКІЛЬ. – Інакше у проекті концепції не було б такого казусу: вони вписали у документ європейські директиви, що уже скасовані. Складається враження, ніби в Інституті готували законопроект не для перевізників, а для себе».
Однак, наголошували учасники засідання, найзлободеннішим на теперішній час є ринок таксомоторів, оборот якого за скромними підрахунками перевищує 80 млрд. грн. Він перенасичений. Під маркою таксі працюють 200 тисяч автомобілістів. Але понад 80% з них заробляють гроші нелегально, поза правовим полем, без державної реєстрації. Вони не сплачують жодних податків та обов’язкових платежів до бюджетів усіх рівнів, а легальні таксисти, які створюють робочі місця і сплачують податки, працюють зі збитком. Причому, «нелегали» не несуть ніякої відповідальності за свою діяльність.
Таксомоторні ринки у більшості країн (наприклад, Євросоюзу, США, Канаді) за своєю природою є локальними міськими ринками. А безпосередньо перевезення на таксі є елементом міської транспортної інфраструктури кожного окремого міста (мегаполіса, обласного чи районного центру). Тому учасники засідання запропонували на заміну ліцензуванню запровадити дозвільну систему. Дозволи видаватимуть місцеві органи влади. Але передбачити безкоштовний обмін за спрощеною процедурою діючих ліцензій і ліцензійних карток до них на місцеві дозвільні документи протягом 6-12 місяців з моменту набрання чинності Закону. Тарифи (у Жмеринці, Донецьку, Одесі вони, вочевидь, будуть різними через неоднаковий попит), допуск водіїв до перевезень на таксі, стандарти комфортності автомобілів теж мають визначити на місцях.
Крім того, у законопроекті слід передбачити такі положення: суб’єкт господарювання для надання послуг з перевезення пасажирів на таксі може використовувати виключно належний йому автомобіль або такий, що є предметом лізингу та обладнаний таксометрами; запровадити чіткі штрафні санкції за незаконну діяльність на міських таксомоторних ринках країни і процедуру їх стягнення; контроль за надання послуг на таксі покласти на Державтоінспекцію МВС України; упорядкувати роботу диспетчерських служб з тим, аби вони відповідали за надання послуг пасажирам; визначити офіційні стоянки таксі.
Проти «нелегалів» давно виступають і пасажирські автобусні перевізники. За даними Всеукраїнської асоціації автомобільних перевізників, за останнє п’ятиріччя кількість автобусних «нелегалів» збільшилась у 100 разів. Щороку держбюджет недоотримує 10 млрд. грн. До речі, з карти країни за 20 років, «дякуючи» різним непродуманим реформам та існуванню «тіньового» бізнесу, зникло 236 автопідприємств.